-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Майкл Патрік Мерфі

Матеріал з Разом
Версія від 18:58, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовик

Лейтенант М.Мерфі в Афганістані. Червень 2005
Спецпідрозділ морських котиків (SEAL), що брав участь у проведенні спеціальної контрпартизанської операції «Червоні крила» в провінції Кунар, Афганістані в ході операції «Непохитна свобода». Усі учасники (за винятком медичного фахівця флоту 2-го класу Маркуса Люттрелла (третій з правого боку) загинули в цьому бою. Лейтенант М.Мерфі стоїть крайній праворуч. Червень 2005
Басейн тренувального центру сил військово-морських спеціальних операцій ВМС США, який отримав назву на честь лейтенанта Майкла Мерфі. Ньюпорт (Род-Айленд)

Майкл Патрік Мерфі (Шаблон:Lang-en; 7 травня 1976, Сміттаун, Нью-Йорк — 28 червня 2005, провінція Кунар) — американський військовослужбовець, лейтенант сил спеціальних операцій ВМС США, кавалер Медалі Пошани (посмертно). Став першим військовослужбовцем збройних сил США, нагородженим Медаллю Пошани за бойові дії в Афганістані та першим серед військових військово-морських сил, що отримав нагороду після війни у В'єтнамі.

Біографія

Майкл Патрік Мерфі народився 7 травня 1976 у містечку Сміттаун, штат Нью-Йорк в родині американців ірландського походження. У 1994 році закінчив вищу школу у Медфорді та того року поступив на навчання до Університету штату Пенсильванія. Закінчив університет у 1998 році за фахом політології та психології.

Служба в збройних силах

Незабаром Мерфі прийняв рішення поступити на військову службу у підрозділи морських котиків (SEAL) та пройшов спеціальні навчальні курси підготовки в Академії торговельного флоту США у Нью-Йорку (Шаблон:Lang-en). У вересні 2000 року поступив до Школи кандидатів в офіцери (Шаблон:Lang-en) ВМС США в Пенсаколі, Флорида. 13 грудня 2000 Мерфі завершив навчання в школі та, отримавши початкове військове звання ейсін, розпочав тренування на спеціальних базових курсах підводних підривників на базі Коронадо, Каліфорнія.

Після проходження низки спеціальних курсів та тренінгів, у тому числі навчання в повітряно-десантній школі армії США (Шаблон:Lang-en) у форті Беннінг, у жовтні 2002 отримав призначення на проходження військової служби в Йорданії у складі одного з підрозділів SEAL. Згодом молодий офіцер продовжив виконання завдань у Флориді, Катарі та Джибуті.

На початку 2005 Мерфі прибув у складі бойової групи «морських котиків» до Афганістану для участі в спеціальних місіях військової операції «Нескорена свобода».

Опис подвигу

У ході проведення контрпартизанської операції «Червоні крила» в провінції Кунар, Афганістан, внаслідок викриття операторів ССО місцевими мешканцями, ця операція закінчилася провалом. Лейтенант ВМС Мерфі загинув разом з 2-ма іншими офіцерами SEALs під час боїв з ісламістами разом з 16 військовими сил спеціальних операцій, чий гелікоптер був збитий намагаючись доставити допомогу підрозділу SEALs. Ця подія призвела до найбільших втрат серед американських військових з початку проведення операції в Афганістані у 2001 році. З бойової групи "морських котиків" вцілів лише медичний фахівець флоту 2-го класу (Шаблон:Lang-en) Маркус Люттрелл, якого врятували місцеві жителі.

28 червня 2005 року лейтенант ВМС Мерфі керував розвідувальною групою у складі 4-х вояків, що мала завдання захопити або знищити Ахмада Шаха, одного з лідерів Талібану, який командував загоном під назвою «Гірські тигри» у районі міста Асадабад. Група була десантована гелікоптером у віддаленому районі східніше Асадабада, в провінції Кунар, поблизу кордону з Пакистаном. Після доброго початку операції місце базування спецназу несподівано було викрито місцевими чередниками, яких вояки лишили живими та відпустили додому. Буквально через годину, можливо по наведенню чабанів, моджахеди загоном завбільшки з 80-200 чоловік оточили район та атакували загін сил спеціальних операцій[1]. Мерфі викликав по радіо підкріплення, проте гвинтокрил MH-47 Chinook, на борту якого знаходилися 16 спецпризначенців, серед яких 8 морських котиків та 8 вояків «нічних сталкерів», був збитий пострілом з РПГ над місцем проведення бою. Після бою, що тривав 2 години, Мерфі разом з двома товаришами, а також близько 93 бойовиків Талібану були вбиті. Маркус Люттрелл, якого сховали афганські селяни- пуштуни, був знайдений пошуково-рятувальною командою за кілька днів. Весь особовий склад бойової групи був удостоєний найвищою нагородою ВМС — Військово-морським хрестом, а Мерфі, як командир цього підрозділу — нагороджений Медаллю Пошани.

Офіційний текст нагородження Майкла Патріка Мерфі Медаллю Пошани

Див. також

Посилання

Шаблон:Commons category

Література

Примітки

  1. Luttrell, Marcus (2007). Lone Survivor: The Eyewitness Account of Operation Redwing and the Lost Heroes of SEAL Team 10. Little, Brown and Company. ISBN 0-316-06759-8.