-
Гері Гордон
.jpg)
.jpg)
Гері Айвен Гордон (Шаблон:Lang-en) (Шаблон:Н 30 серпня 1960, Лінкольн, Мен — Шаблон:† 3 жовтня 1993, Могадишо) — американський військовослужбовець, майстер-сержант Сил спеціальних операцій армії США, снайпер зі складу 1-го загону спеціальних операцій «Дельта», кавалер Медалі Пошани (посмертно).
Біографія
Гері Гордон народився 30 серпня 1960 року у невеличкому містечку Лінкольн, штату Мен. У віці 18 років приєднався до служби в армії США, у тому числі в 2-му батальйоні 10-ї групи спеціального призначення, з якого був переведений до 1-го оперативного підрозділу елітної групи спецназу «Дельта» на посаду снайпера.
Спецоперація в Могадишо
У серпні 1993 року майстер-сержант Гордон разом з товаришами був відправлений до Могадишо (Сомалі) у складі оперативної групи рейнджерів, що отримали завдання ловлення лідера одного з місцевих угрупувань польового командира Мохаммеда Айдіда.
3 жовтня 1993 він брав участь в черговому рейді, очолюючи групу снайперів з трьох чоловік. Група, у складі майстер-сержанта Гері Гордон, сержантів першого класу Ренді Шугарт та Бреда Халлінгса здійснювали прикриття з повітря, знаходячись на борту вертольота, що баражував у повітрі над районом проведення спеціальної операції наземними підрозділами.
У ході рейду американські війська несподівано зіткнулися із запеклим опором сомалійських бойовиків, що значно переважали їх чисельністю. Вертоліт MH-60 «Чорний яструб» повітряного управління спеціальною операцією з кодовим позивним «Супер-61» (Шаблон:Lang-en) був збитий з землі вогнем ручного протитанкового гранатомету РПГ-7 та впав у місті. Після того, як був збитий другий вертоліт MH-60 «Чорний яструб» з кодовим позивним «Супер-64» (Шаблон:Lang-en), що пілотував Майкл Дюрант, ситуація повністю вийшла з-під контролю, оскільки у командувача операцією вже не було ані бойової пошуково-рятувальної команди щоб витягнути 4-х поранених вертолітників з-під вогню, ані резервів, щоб забезпечити безпеку екіпажу ще одного збитого вертольота.
Гордон запитав дозволу у командування операцією на висадку його та одного з підлеглих йому снайперів Ренді Шугарта біля уламків другого вертольота для охорони важкопоранених пілотів збитого вертольота до підходу наземних сил. З командного центру відповіли відмовою і наказали працювати по наземних цілях з повітря. У вертольоті прикриття усі розуміли, що обороняти збитий «Супер-64» в таких умовах з повітря неможливо, і що якщо озброєний натовп бойовиків прорветься, то навіть тіла мертвих спіткає страшна доля, не говорячи вже про тих, що вижили. Гордон і Шугарт повторно запрошують дозвіл на висадку, повідомляючи в центр, що це єдиний спосіб обороняти збитий вертоліт. Вони фактично беруть на себе відповідальність за це рішення, і цього разу з центру відповідають добром.
О 16:42 їх висаджують біля збитого «Супер-64», снайпери витягнули з кабіни пілотів, що вижили, а потім організували кругову оборону, удвох захищаючи екіпаж від сотень озброєних бойовиків. З'ясувалося, що Дюран і Франк зламали при падінні ноги, а також отримали декілька поранень. Сержант першого класу Бред Халлінгс залишився на борту вертольоту, прикриваючи їх з повітря вогнем кулемету[1].
Навряд чи снайпери з «Дельта» вважали, що зможуть стримувати озброєний натовп нескінченно довго. Але в той момент було зрозуміло, що без їх підтримки у потерпілого крах екіпажу не було жодного шансу. Гордон і Ренді Шугарт мужньо билися, але варто було їм відбити одну хвилю нападаючих, за нею відразу слідувала інша.
В цей час колона з трьох машин з бійцями групи «Дельта» і рейнджерами намагалася пробитися на допомогу до них, але продираючись з боєм через численні барикади на вулицях міста, сама потрапила в засідку. Щоб пробитися до вертольота Дюранта їм довелося розділитися на дві групи. Бійці «Дельта» вирушили до вертольота пішки, а транспортна колона з рейнджерами стала шукати об'їзні дороги. Піша група бійців «Дельта» першими підійшла на місце падіння, де тримали оборону спецназівці, але було надто пізно.
О 17:40 незважаючи на героїчні зусилля снайперів «Дельти» захистити поранених пілотів велика група бойовиків оточила льотчиків і знищила їх. Вцілів лише Майкл Дюран, якого врятувала від смерті «міліція Айдіда», захопивши в полон для обміну на прибічників Айдіда, що знаходяться у в'язниці. Гері Гордон і Ренді Шугарт загинули, їх розтерзані тіла натовп, що біснувався, протягнув по вулицях Могадишо.
Наслідки
Офіційно вважається, що Шугарт загинув першим, проте Марк Боуден в книзі «Падіння „Чорного яструба“» висуває припущення, що спочатку загинув Гордон. Пілот вертольота Майкл Дюрант попав до полону.
У травні 1994 року Гері Гордон і Ренді Шугарт були посмертно удостоєні Медалі Пошани. Це були перші нагородження цією нагородою з часів війни у В'єтнамі (з 1972 року).
На честь Гордона названо транспортне судно ВМС США.
У фільмі «Падіння „Чорного яструба“» роль Гордона зіграв данський актор Ніколай Костер-Валдау.
Офіційний текст нагородження Гері Гордона Медаллю Пошани
Див. також
- Список кавалерів Медалі Пошани після В'єтнамської війни
- Падіння «Чорного яструба» (фільм)
- Битва в Могадишо
- Миротворча місія ООН в Сомалі
- Громадянська війна в Сомалі
Посилання
- Цитата Медали Почёта Гэри Гордона Шаблон:Ref-en
- REMARKS BY THE PRESIDENT AT PRESENTATION OF MEDAL OF HONOR POSTHUMOUSLY TO MASTER SERGEANT GARY GORDON AND SERGEANT FIRST CLASS RANDALL SHUGHART