Бабич Олексій Олександрович

Бабич Олексій Олександрович;
	СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Бабич Олексій Олександрович ( — Шаблон:ДС) — солдат 79-ої окремої десантно-штурмової бригади.

Життєвий шлях

Бабич Олексій закінчив Високівську загальноосвітню школу у Черняхівському районі^[1]^[2].

В 2015—2017 роках навчався у Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира, на професії "Машиніст крана автомобільного, слюсар з ремонту автомобілів, водій"^[3].

В липні 2022 року пішов добровольцем до ЗСУ. 31 серпня 2022 року не вийшов на зв'язок з рідними та довгий час числився безвісти зниклим.

"Ми разом були у навчальному центрі, – згадує побратим Олексія Бабича Валерій. – Олексій був справжнім воїном, гарним хлопцем. Обставини загибелі такі: це була російська диверсійно-розвідувальна група, це був ближній бій. Наші побратими всю групу рашистів знищили, але не обійшлося без втрат і з нашого боку"^[4]

У Олексія Бабича залишилися мати, дружина, дочка.

03 листопада 2022 року похований в Житомирі, на Смолянському військовому цвинтарі^[5]^[6]^[6].

Нагороди

Указом Президента України №443/2023 від 18 липня 2023 року, нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно^[7]

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub

[1] ttps://cpto.zt.ua/141-2/vypusknyky/

[2] ttps://www.zhitomir.info/news_210593.html

[3] ttps://t.me/zhtmr/5901

[4] ttps://suspilne.media/309286-zaginuli-u-boah-za-ukrainu-oboronauci-ii-shidni-kordoni-u-zitomiri-poprosalisa-z-dvoma-vijskovimi-zsu/

[5] ttps://zt.20minut.ua/Podii/u-zhitomiri---znovu-vtrati-v-ostannyu-put-proveli-dvoh-geroyiv-11707207.html

[:0-6] 6,0 ^6,1 https://zhitomir-online.com/podiyi/135856-zhytomyrskyy-miskyy-golova-sergiy-sukhomlyn-pro-geroyiv-z-yakymy-my-proschayemosya.html

[7] ttps://www.president.gov.ua/documents/4332023-47537

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Бабич Олексій Олександрович

Життєвий шлях

Нагороди

Примітки

Навігаційне меню

Пошук