-

Сьогодні 25 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бакка Олексій Вікторович

Матеріал з Разом
Версія від 15:35, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бакка Олексій Вікторович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олексі́й Ві́кторович Ба́кка (9 вересня 1974 — 29 серпня 2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України, доброволець батальйону «Донбас». Псевдо «Детройт», учасник російсько-української війни.

Життєвий шлях

Після переїзду з батьками до України проживав в Обухові, закінчив ЗОШ № 3, технікум. Працював у різних галузях народного господарства, останнім часом — приватним підприємцем.

Активний учасник подій Революції Гідності.[1] В часі війни — стрілець взводу снайперів 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас», псевдо «Детройт», один з перших добровольців.[2] Вступив до лав батальйону 16 червня 2014.

29 серпня 2014-го при відході із Іловайська російсько-терористичні війська почали розстріл українських сил в «зеленому коридорі». Солдат резерву батальйону «Донбас» Гордій Кіктенко піднявся на повний зріст з кулеметом у руках, та почав стріляти в бік окупантів. Поранення були несумісні з життям — із великокаліберних кулеметів[3]. «Газель» автоколони батальйону «Донбас» по дорозі з села Многопілля до Червоносільського зазнала прямого влучання протитанкової ракети. Померли вояки Сергій Джевага, Олексій Затилюк, Олексій Бакка, Дмитро Тимошенков. В «УАЗі» № 459 загинув солдат Дмитро Кабалюк, тоді ж — старший лейтенант Леонід Петихачний. Олексій Бакка зазнав смертельного поранення у груди й випав з машини.

3 вересня тіло «Детройта» з тілами 96 інших полеглих привезено до дніпропетровського моргу. 16 жовтня 2014-го тимчасово похований на Краснопільському цвинтарі Дніпропетровська як невпізнаний Герой.[4]

Упізнаний за тестами ДНК 19 лютого 2015-го, перепохований 28 лютого в Обухові[5].

Без Олексія лишилися дружина Ольга Олександрівна, троє дітей.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, відзначений — нагороджений

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ