-
Кабалюк Дмитро Васильович
| Кабалюк Дмитро Васильович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Васи́льович Кабалю́к (7 листопада 1981, с. Великий Ключів, Коломийський район, Івано-Франківська область — Шаблон:С 29 серпня 2014 Червоносільське) — солдат резерву Збройних сил України. Старший навідник, 2-й батальйон спеціального призначення НГУ «Донбас».
Життєпис
Дмитро Кабалюк народився 7 листопада 1981 року в с. Великий Ключів, Коломийський район, Івано-Франківська область. Останнім часом мешкав у Києві.
29 серпня 2014 року ранком під час виходу «зеленим коридором» з Іловайського котла їхав в УАЗ і № 459, в складі автоколони батальйону «Донбас» — по дорозі з Многопілля до Червоносільського. Машину було підбито, Дмитро загинув, у цьому ж авто загинув боєць «Чумак». 3 вересня 2014 року тіло Кабалюка разом із тілами 96 інших загиблих у «Іловайському котлі» було привезено до дніпропетровського моргу.
Був упізнаний родичами та похований. Вдома залишилася хвора мама, батько, брат, дружина, дві доньки, син. Похований в селі Великий Ключів біля могили Січових Стрільців.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час Російсько-української війни.
- Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (25.03.2015, посмертно).
Вшанування пам'яті
28 серпня 2016 року, у день вшанування українського війська, в Коломиї зі скорботними урочистостями відкрили пам'ятний знак загиблим воїнам АТО. Металеву таблицю встановлено поруч з таблицею з іменами героїв «Небесної Сотні». На таблиці вписано імена 26 загиблих Героїв війни на Донбасі мешканців Коломийщини, серед яких є й ім'я Дмитра Кабалюка[1].