-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Білик Юрій Михайлович

Матеріал з Разом
Версія від 01:49, 14 серпня 2023, створена ua>Mr.Rosewater (співчуваю, але це неенциклопедична інформація без авторитетних джерел)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Білик Юрій Михайлович
UA-OR4-CPL-GSB-H(2015).png Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Бі́лик Ю́рій Миха́йлович ( , с. Муроване, Сокальський район, Львівська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, смт Новотошківське, Попаснянський район, Луганська область, Україна) — український військовослужбовець, молодший сержант Збройних сил України.

Життєпис

Народився 1980 року в селі Муроване на Сокальщині Львівської області. З дитинства мешкав у Червонограді, 1995 року закінчив Червоноградську середню загальноосвітню школу № 11 (нині — Червоноградська гімназія).

Пам'ятник загиблим українським воякам у селищі Новотошківське.

З 1995 р. по 1998 р. навчався у Червоноградському професійному гірничо-будівельному ліцеї за професію: «Слюсар-ремонтник. Електрогазозварник».

У зв'язку з російською збройною агресією проти України призваний за частковою мобілізацією 14 серпня 2014-го.

Призначений на посаду старшого стрільця 10-ї роти 4-го механізованого батальйону 24-ї окремої Залізної механізованої бригади, в/ч А0998, м. Яворів. У зв'язку з відсутністю офіцера — командира взводу, з грудня 2014 виконував обов'язки командира взводу.

Ніс службу в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в районі населених пунктів «Бахмутської траси» на Луганщині.

20 березня 2015-го близько 17:00, під час перевірки території та обходу рубежів оборони взводного опорного пункту (ВОП, 29-й блокпост), — поблизу смт Новотошківське, військовослужбовці 24-ї бригади підірвались на вибуховому пристрої з «розтяжкою» в районі шахти «Пролетарської»[1]. В результаті вибуху загинули молодший сержант Юрій Білик і старшина Дмитро Гончарук.

24 березня з Юрієм прощались у Чевонограді[2]. Похований наступного дня на кладовищі села Муроване[3]. Залишилися батьки на Сокальщині, дружина та п'ятеро дітей у Червонограді.

Нагороди та звання

  • За особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (04.06.2015, посмертно)[4].
  • Рішенням Червоноградської міської ради від 25.06.2015 № 835 присвоєне звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно).
  • Рішенням Сокальської районної ради від 13.10.2016 присвоєне звання «Почесний громадянин Сокальського району» (посмертно).

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ