-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Лісной Сергій Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 02:02, 14 квітня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 13; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лісной Сергій Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Сергі́й Володи́мирович Лісно́й (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Кам'янське, Дніпропетровська область — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.

Життєпис

Сергій Лісной народився в місті Кам'янське (на той час — Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Закінчив середню школу № 24, продовжив навчання в металургійному коледжі.

У травні 1998 почав працювати слюсарем-ремонтником на Дніпровському металургійному комбінаті, звідти був призваний на строкову військову службу в Збройні Сили України. Після служби повернувся на комбінат.

З 2007 працював у відділі матеріально-технічного забезпечення. Наприкінці 2009 призначений виконуючим обов'язки начальника бюро комплектації. Сергій завжди був душею колективу, вмів об'єднувати людей, в нього було багато друзів і на комбінаті, і у місті.

Активно займався спортом, грав у футбол. Разом з «Прогресом» завоював Кубок 2012 року, приурочений до Дня фізкультури і спорту України; за команду «Управління», зібрану з працівників управління ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», виступав протягом багатьох років; також виступав за міську команду любителів футболу «Дніпро». Брав участь у спартакіадах та змаганнях з легкої атлетики, волейболу, плавання у складі команди «Управління»[1].

У зв'язку з російською збройною агресією проти України навесні 2014 року мобілізований на захист Батьківщини.

Солдат, механік-водій 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[2][3]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Двоє із загиблих десантників — мешканці Кам'янського: старший солдат Авдєєв Костянтин Сергійович і солдат Лісной Сергій Володимирович.

25 липня 2014 року з двома десантниками попрощались у Кам'янському, їх поховали на військовому кладовищі Соцміста[4].

Вдома у Сергія залишились мати, дружина і маленька донька.

Нагороди та відзнаки

  • Орден «За мужність» III ст. (20.06.2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі та незламність духу[5].
  • Нагрудний знак «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
  • Пам'ятна відзнака міського голови м. Кам'янське Нагрудний знак «Захисник України» (11.10.2016, посмертно).

Вшанування пам'яті

  • 13-14 червня 2015 року в м. Кам'янське проведено Кубок пам'яті героїв, присвячений футболістам Сергію Лісному і Володимиру Жаркову. В кубку взяли участь 13 міських футбольних команд. Кубок став традиційним і проводиться щорічно[6][7].
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[8].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[9].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ