-
Зіненко Роман Анатолійович
Зіненко Роман Анатолійович (позивний «Сєдой»; 1 квітня 1974, Дніпропетровськ) — ветеран російсько-української війни, учасник боїв за Іловайськ, автор кількох книг про ті бої.
Життєпис
Народився 1 квітня 1974 р. у Дніпропетровську. Служив в морській піхоті.[1]
Російсько-українська війна
З початком російсько-української війни був в числі перших 40 бійців, які пройшли бойову підготовку у квітні 2014 року і записалися у добровольчий батальйон «Дніпро-1». Роман став водієм одного з трьох зелених інкасаторських мікроавтобусів, які були передані батальйону Ігорем Коломойським, тогочасним власником «Приватбанку»[2][3][4].
Влітку 2014 року фото Романа потрапило на патріотичний плакат «Хай кулі тебе минають», створеного артдиректором Музею плакату, добровольцем 92-ї механізованої бригади Юрієм Неросліком.[5]
21 серпня разом з підрозділами свого батальйону Роман зайшов у Іловайськ, що частково контролювався українськими силами, а частково — проросійськими угрупованнями. В районі залізничного вокзалу прикривав роботу саперів, які підривали залізничні колії, щоб зашкодити постачанню зброї і техніки з Росії. Після масованого заходу російських військ, потрапив у оточення під Іловайськом. В боях 29 серпня, при виході з оточення, втратив загиблим свого командира і друга Дениса Томіловича, коли українська колона була обстріляна російськими військами. Роман вижив, і вийшов з групою солдат, деякі з яких — важкопоранені. Їм знадобилося три доби, щоб вийти з окупованої Новокатеринівки до Комсомольского (нині — Кальміуське), де були українські сили.[2]
2016 року Роман звільнився з полку «Дніпро-1», оскільки, за його словами, підрозділ втрачав бойовий дух і перетворювався на звичайних поліцейських.[2]
Літературна діяльність
Після звільнення почав працювати таксистом в Убері. Проте, пам'ять про Іловайськ змусила Романа збирати свідчення тих, хто пройшов ті бої і почати писати.[2] 2017 року вийшла його перша книга «Іловайський щоденник», 2019 — два томи «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії».
Книги
- Перша книга — «Іловайський щоденник» (2017, «Фоліо») стала однією з перших книг про російсько-українську війну та бої під Іловайськом, у якій зібрані спогади автора про бої під Маріуполем та вихід з Іловайського котла.
- Друга книга — «Війна, якої не було. Хроніка Іловайської трагедії» (у двох томах, 2019, «Фоліо»). Книга ґрунтується на спогадах близько 100 бійців і офіцерів: від рядового до керівництва сектор «Б». У книзі також опубліковані журналістські розслідування окремих журналістів та звіт тимчасової слідчої комісії Верховної ради. У першій частині книги висвітлені події 7-24 серпня 2014 р.[6]
Примітки
Посилання
- Віка Ясинська, Я залишився десь в Іловайську. Моя дружина так і каже: "Мій чоловік не повернувся звідти" // Цензор.нет, 26.08.17
- Книги Романа Зіненка в електронній бібліотеці Chtyvo
Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Бібліоінформація
- ↑ Шаблон:Cite book
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3
https://www.kyivpost.com/ilovaisk/soldier-of-dnipro-1-battalion-recalls-blowing-up-railways
- ↑
https://spektr.press/po-nam-bilo-do-400-snaryadov-za-sutki-boi-v-ilovajske-i-vokrug-goroda-v-vospominaniyah-ukrainskih-bojcov/
- ↑
https://www.delfi.lv/a/50377205&all=true
- ↑
http://www.novasich.top/?p=1060
- ↑ Шаблон:Cite book