-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Батраченко Руслан Володимирович

Матеріал з Разом
Версія від 23:23, 28 травня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.7)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Батраченко Руслан Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Русла́н Володи́мирович Батраче́нко (22 вересня 1976 — 28 серпня 2014) — солдат 92-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Бойовий шлях

Народився в Курській області, виріс в місті Ворожба.

Мобілізований на початку серпня 2014-го, лінійний наглядач, 92-а окрема механізована бригада.

Загинув 28 серпня 2014-го на дорозі між селами Новозар'ївка та Войкове — був у складі ротно-тактичної групи, що мала деблокувати військовиків у Іловайську. Групу обстріляла російські формування з РСЗВ «Град», мінометів і танків та ДРГ терористів. Тоді загинули Антон Бутирін, Ігор Романцов, Сергій Бризгайло, Юрій Безщотний, Василь Лепетюха, Сергій Чорний, Олександр Карпенко, Руслан Батраченко, Андрій Деребченко.

Тіло забране 1 вересня 2014-го групою медиків та військових під орудою полковника Палагнюка. Похований 23 вересня 2014-го на Краснопільському кладовищі, як тимчасово невстановлений захисник України. Ідентифікований по ДНК, визнаний загиблим слідчими органами.

28 травня 2016-го похований в місті Ворожба з військовими почестями. Без Руслана лишились мама Любов Іванівна, діти.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» III ступеня (25.11.2016, посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub