-
Беліменко Костянтин Дмитрович
| Костянтин Беліменко Костянтин Дмитрович Беліменко | |
|---|---|
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Костянтин Дмитрович Беліменко —(Шаблон:Н 6 серпня 1994, Пісочин, Харківська область, Україна — Шаблон:С 20 березня 2022, Маріуполь, Донецька область, Україна), український військовик, сержант — інструктор (розвідник) 2-го відділення 1-ї бойової групи групи розвідки спеціального призначення полку «Азов» Національної гвардії України.
Учасник російсько-української війни, активний учасник Революції Гідності у Києві, учасник бою на Римарській у Харкові. Відомий також за позивним «Іслам».
Життєпис
Народився 6 серпня 1994 року у смт. Пісочин (передмістя Харкова). Навчався у школі №39 м. Харків. Після 9го класу — у Харківському державному автотранспортному коледжі, після закінчення якого — у Харківському національному університеті будівництва й архітектури.
Любив спорт: міг тренуватися 2-3 рази на день.
З дитинства займався боротьбою, самбо, дзюдо, пізніше — тайським боксом, а також в останні роки — кудо.
Виступав на обласних та всеукраїнських змаганнях з тайського боксу та кікбоксингу, займав призові місця .
Один з активних уболівальників (ультрас)— футбольного клубу «Металіст» (Харків)
Думав про подальшу військову кар’єру:
Планував весілля з нареченою Ольгою Черненко влітку 2022.[1]
Служба
Проходив службу в окремому загоні спеціального призначення «Азов» в/ч 3057 з 23.06.2014.
Приймав участь у боях за звільнення Марʼїнки. 4 серпня 2014 року отримав осколкові поранення нижніх кінцівок.
"ми з побратимами майже останніми з батальйону заходили в Марʼїнку. Рухалися за МТ-ЛБ. Позаду стояв український танк, який віддпрацьовував по будівлі. Танк вистрілив у будівлю, за секунду-дві відбувся вибух радіокерованого фугасу). Відносно МТ-ЛБ, за яким ми рухалися, фугас знаходився попереду справа. Судячи з всього МТ-ЛБ частину осколків та вторинних елементів прийняв на себе. Але практично всі люди, які стояли з правої сторони за МТ-ЛБ, отримали поранення, у тому числі і Костя."[2]
Після лікування та реабілітації — активний учасник Азовського руху.
У 2020 повернувся у полк «Азов»: прийнятий на службу НГУ в/ч 3057.
Обставини загибелі
Загинув у ближньому бою під час штурму однієї з позицій під час боїв за Маріуполь 20 березня 2022 разом з другом та побратимом — молодшим сержантом — інструктором (з водіння) 1-го відділення 1-ї бойової групи групи розвідки спеціального призначення ОЗСП «Азов» — Єщенко Євгеном (позивний "Жека(Малой)" [3]
Прощання відбулося 30 серпня 2022 в Київському крематорії. Похований 3 вересня 2022 в селищі Пісочин.
4 грудня 2022 помер батько Кості — Беліменко Дмитро Михайлович від артилерійського обтсрілу в районі населеного пункту Біга Гора поблизу Бахмута.
12 червня 2023 померла кохана Костянтина Оля з якою він планував одружитися влітку 2022 року.
Нагороди
- Медаль "Захисник Маріуполя» від 25.11.2015р.
- Медаль "Операція об'єднаних сил"
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- орден «За мужність» III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов’язку.