Беліменко Костянтин Дмитрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Костянтин Беліменко
Костянтин Дмитрович Беліменко
Шаблон:Wikidata/p373

Костянтин Дмитрович Беліменко —(Шаблон:Н 6 серпня 1994, Пісочин, Харківська область, УкраїнаШаблон:С 20 березня 2022, Маріуполь, Донецька область, Україна), український військовик, сержант — інструктор (розвідник) 2-го відділення 1-ї бойової групи групи розвідки спеціального призначення полку «Азов» Національної гвардії України.

Учасник російсько-української війни, активний учасник Революції Гідності у Києві, учасник бою на Римарській у Харкові. Відомий також за позивним «Іслам».

Життєпис

Народився 6 серпня 1994 року у смт. Пісочин (передмістя Харкова). Навчався у школі №39 м. Харків. Після 9го класу — у Харківському державному автотранспортному коледжі, після закінчення якого — у Харківському національному університеті будівництва й архітектури.

Любив спорт: міг тренуватися 2-3 рази на день.

З дитинства займався боротьбою, самбо, дзюдо, пізніше — тайським боксом, а також в останні роки — кудо.

Виступав на обласних та всеукраїнських змаганнях з тайського боксу та кікбоксингу, займав призові місця .

Один з активних уболівальників (ультрас)— футбольного клубу «Металіст» (Харків)

Думав про подальшу військову кар’єру:

Шаблон:Цитата

Планував весілля з нареченою Ольгою Черненко влітку 2022.[1]

Служба

Проходив службу в окремому загоні спеціального призначення «Азов» в/ч 3057 з 23.06.2014.

Приймав участь у боях за звільнення Марʼїнки. 4 серпня 2014 року отримав осколкові поранення нижніх кінцівок.

"ми з побратимами майже останніми з батальйону заходили в Марʼїнку. Рухалися за МТ-ЛБ. Позаду стояв український танк, який віддпрацьовував по будівлі. Танк вистрілив у будівлю, за секунду-дві відбувся вибух радіокерованого фугасу). Відносно МТ-ЛБ, за яким ми рухалися, фугас знаходився попереду справа. Судячи з всього МТ-ЛБ частину осколків та вторинних елементів прийняв на себе. Але практично всі люди, які стояли з правої сторони за МТ-ЛБ, отримали поранення, у тому числі і Костя."[2]

Після лікування та реабілітації — активний учасник Азовського руху.

У 2020 повернувся у полк «Азов»: прийнятий на службу НГУ в/ч 3057.

Беліменко Костянтин.jpg

Обставини загибелі

Загинув у ближньому бою під час штурму однієї з позицій під час боїв за Маріуполь 20 березня 2022 разом з другом та побратимом — молодшим сержантом — інструктором (з водіння) 1-го відділення 1-ї бойової групи групи розвідки спеціального призначення ОЗСП «Азов»Єщенко Євгеном (позивний "Жека(Малой)" [3]

Прощання відбулося 30 серпня 2022 в Київському крематорії. Похований 3 вересня 2022 в селищі Пісочин.

4 грудня 2022 помер батько Кості — Беліменко Дмитро Михайлович від артилерійського обтсрілу в районі населеного пункту Біга Гора поблизу Бахмута.

12 червня 2023 померла кохана Костянтина Оля з якою він планував одружитися влітку 2022 року.

Нагороди

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub

Примітки

Шаблон:Учасники РУВ