-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Клименко Дмитро Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 05:30, 30 березня 2022, створена ua>InternetArchiveBot (Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0.) #IABot (v2.0.8.6)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клименко Дмитро Васильович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Дмитро́ Васи́льович Климе́нко (18 липня 1980, с. Кам'янка, Каховський район, Херсонська область, Українська РСР — 18 грудня 2016 с. Калинівка, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник війни на сході України.

З життєпису

Командир бойової машини — командир відділення (54-та окрема механізована бригада), позивний «Санич»[1].

Загинув у бою на Світлодарській дузі (Донецька область), відбиваючи атаки проросійських терористів. Разом з Дмитром загинули солдати Андрій Байбуз, Василь Панасенко, Роман Радівілов, Сергій Степаненко, Андрій Широков, молодший сержант Володимир Андрешків та лейтенант Микита Яровий.

По смерті залишилися мати, брат, сестра, у чоловіка була донька. Він не був одружений.

Похований у с. Кам'янка, Каховський район, Херсонська область.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 580/2016 від 29 грудня 2016 року «за особисту мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Нагороджений відзнакою ДУК ПС «Бойовий Хрест Корпусу» (посмертно)[3].
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 18 грудня[4][5].

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ