-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Кузнецов Антон Олександрович

Матеріал з Разом
Версія від 21:33, 8 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кузнецов Антон Олександрович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Шаблон:External media Анто́н Олекса́ндрович Кузнецо́в (Шаблон:Н Шаблон:Дн, м. Нікополь, Дніпропетровська область — Шаблон:Пом Шаблон:Дс, м. Луганськ, Україна) — український військовослужбовець, десантник, старший солдат Збройних сил України.

Життєпис

Антон Кузнецов народився в місті Нікополь Дніпропетровської області, у історичному міському районі Новопавлівка (Лиса Гора). Закінчив загальноосвітню школу № 20 міста Нікополь. Проходив строкову військову службу в зенітно-ракетних військах біля Кам'янського (колишній Дніпродзержинськ). Після служби закінчив Нікопольський технікум Національної металургійної академії України. Працював прокатником гарячого цеху на трубному заводі ПрАТ «Сентравіс Продакшн ЮКРЕЙН» міста Нікополь.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України у березні 2014 року мобілізований як доброволець на захист Батьківщини, сам чотири рази ходив до військкомату.

Старший солдат, стрілець-зенітник 25-ї Дніпропетровської повітряно-десантної бригади Високомобільних десантних військ ЗС України, в/ч А1126, смт Гвардійське, Дніпропетровська область.

Обставини загибелі

13 червня 2014 року десантники готувались до відправлення в зону проведення АТО. У ніч на 14 червня трьома військово-транспортними літаками Іл-76 МД з інтервалом у 10 хвилин вони вилетіли в Луганський аеропорт на ротацію особового складу. На борту також була військова техніка, спорядження та продовольство.

14 червня о 0:40 перший літак (бортовий номер 76683), під командуванням полковника Дмитра Мимрикова приземлився в аеропорту.

Другий Іл-76 МД (бортовий номер 76777), під керівництвом командира літака підполковника Олександра Бєлого, на борту якого перебували 9 членів екіпажу 25-ї мелітопольської бригади транспортної авіації та 40 військовослужбовців 25-ї Дніпропетровської окремої повітряно-десантної бригади, о 0:51, під час заходу на посадку (аеродром міста Луганськ), на висоті 700 метрів, був підбитий російськими терористами з переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла». В результаті терористичного акту літак вибухнув у повітрі і врізався у землю поблизу території аеропорту. 49 військовослужбовців, — весь екіпаж літака та особовий склад десанту, — загинули[1][2]. Третій літак за наказом повернувся в Мелітополь.

Шаблон:Цитата

Пройшло більше 40 діб перш ніж десантників поховали: українські військові збирали рештки тіл загиблих, влада домовлялася з терористами про коридор для евакуації, в Дніпрі проводились експертизи ДНК для ідентифікації.

Троє із загиблих десантників — мешканці Нікополя: старший солдат Кузнецов Антон Олександрович, сержант Кулібаба Руслан Миколайович і солдат Москаленко Сергій Олександрович.

25 липня нікопольці попрощались зі своїми земляками на Європейській площі. Їх поховали на Алеї Слави міського кладовища Нікополя[3][4][5].

Родина

Батько Олександр Павлович — черговий електромонтер високовольтної дільниці. Мати Олена Володимирівна — бригадир збиту в «Сентравісі». Старша сестра Олександра мешкає із сім'єю в РФ.

Вдома лишились дружина Олена та 5-річна донька Катерина.

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

  • 26 вересня 2014 року в місті Нікополь на фасаді будівлі ЗОШ № 20 (вулиця Шевченка, 204), відкрито меморіальні дошки на честь випускників школи Антона Кузнецова і Сергія Москаленка, які разом загинули у збитому терористами літаку[7].
  • 13 червня 2015 року в Дніпрі на Алеї Героїв до роковин загибелі військових у збитому терористами літаку Іл-76 встановили пам'ятні плити з іменами загиблих воїнів[8].
  • 18 червня 2016 року на території військової частини А1126 в смт Гвардійське урочисто відкрили пам'ятник воїнам-десантникам 25-ї повітряно-десантної бригади, які героїчно загинули під час бойових дій в зоні проведення АТО. На гранітних плитах викарбувані 136 прізвищ, серед них і 40 десантників, які загинули у збитому літаку в Луганську[9].

Див. також

Збиття Іл-76 у Луганську.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2014/06/14/vijskovo-transportnij-litak-povitryanih-sil-zbrojnih-sil-ukraini-il-76/

  2. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2014/06/14/7029064/

  3. ↑ Їх проводжали під аплодисменти та крики «Слава Україні!» // Нікопольська газета «Репортер», 25 липня 2014Шаблон:Ref-ru
  4. ↑ В Нікополі попрощались з військовослужбовцями, які загинули при виконанні військового обов'язку в зоні АТО // «Gorod.dp.ua», 25 липня 2017 Шаблон:Ref-ru
  5. ↑ Нікополь простився з героями (відео), 25 липня 2014 Шаблон:Ref-ru
  6. ↑ Шаблон:УПУ
  7. ↑ Вони пішли у вічність // Нікопольська газета «Репортер», 30 вересня 2014Шаблон:Ref-ru
  8. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/27070634.html

  9. ↑ http://www.mil.gov.ua/news/2016/06/19/na-dnipropetrovshhini-vidkrili-pamyatnik-voinam-desantnikam-yaki-viddali-svoe-zhittya-za-ukrainu--/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Кузнецов_Антон_Олександрович&oldid=14098