Лучечко Юрій Васильович

Юрій Лучечко Лучечко Юрій Васильович
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Юрій Васильович Лучечко — солдат ОЗСП «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, який загинув у ході російського вторгнення в Україну.

Народився у м. Самбір .

Проживав у смт. Великий Любінь .

Навчався у державному університеті безпеки життєдіяльності у м.Львів

Спеціальність «Кібербезпека»

Займався Пауерліфтингом , їздив на різні обласні змагання . Багато читав історію та любив вивчати різні культури. Грав на гітарі та самостійно складав мелодії .

У 2020 році пішов служити в омріяний полк Азов.

Його цитата «найгідніше смерть - це загинути в бою».

В Полку Азов був мінометником у 2 батальйоні 2 роти.

Загинув 9 квітня 2022 року у м. Маріуполь .

Зранку 9 квітня , почався наступ танків на позицію , загинув від осколкового поранення .

Нагороджений орденом за мужність ||| ступеня (посмертно )

До кінця стояв на своїх позиції та виконував бойові завдання , не проявляв страху . Побратими писали про нього як про велику людину та гідного воїна .

Юра давно готувався до війни . Читав книжки про війни і знав , що нас чекає логічна кульмінація цієї війни , він розумів , що буде жарко і був готовий.

Життєпис

Народився 19 травня1999 році в місті Самбір. Проживав смт Великий Любінь на Львівщині.

Тривалий час займався паверліфтингом та був призером численних змагань.

Навчався у державному університеті безпеки життєдіяльності в місті Львів, спеціальність "Кібербезпека".

У 2020 році пішов служити у полк «Азов». Служив у вогневому підрозділі "Друга сотня".

Від початку російського вторгнення в Україну змінив штангу на автомат та боронив Україну від російських окупантів. Військову службу проходив на посаді мінометника підрозділу у складі окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Разом з побратимами захищав Маріуполь на Донеччині.

Загинув 9 квітня 2022 року під час наступу танків на позицію, біля якої був похований 14 квітня 2022 року. Разом з побратимом мужньо зупиняли ворожу техніку та піхоту.

Родина

У військовослужбовця залишилися батьки та сестра.

Нагороди

• орден За мужність III ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.

Вшанування пам'яті

У грудні 2022 року , у смт Великий Любінь, де проживав Лучечко Юрій , встановлено на школі , де він навчався меморіальну дошку .

Юрій також представлений на всеукраїнській памʼятній виставці «Янголи спорту» як пауерліфтер.

19 травня 2023 року (на день народження Юрія), посаджено памʼятне дерево на горі Лопата Сколівського району , де Юра сходив у 2021 році.

Написано безліч статтів про Лучечко Юрія та про його шлях .

Дивіться також

• Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні

Джерела

• Шаблон:УПУ