-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Ткач Віталій Іванович

Матеріал з Разом
Версія від 09:00, 29 вересня 2023, створена ua>Леонід Панасюк (→‎Джерела)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ткач Віталій Іванович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Віта́лій Іва́нович Тка́ч (, с. Вікторівка, Ширяївський район, Одеська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Мар'їнка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1976 року в селі Вікторівка Ширяєвського району Одеської області. 1983 року пішов до школи у селі Першотравневе Комінтернівського району (нині — Лиманський район). У 1987 році родина переїхала до села Смолянка Кодимського району. З 5 по 9 клас навчався у Смолянській середній школі. 1992 року вступив на навчання до Кодимського СПТУ № 45, де здобув фах тракториста-машиніста. Повернувшись до Смолянки, протягом кількох років працював на місцевому Колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок», трактористом та помічником комбайнера. Після закриття підприємства працював на різних роботах. У 1994 році одружився.

Під час російської збройної агресії проти України 7 вересня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією Кодимським районним військкоматом.

Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону[1] 28-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область.

З 23 вересня 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції у Донецькій області в районі міста Мар'їнка.

Загинув 6 жовтня 2014 року о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля Мар'їнки.

13 жовтня з воїном попрощались у Кодимі[2]. Похований на кладовищі села Смолянка Кодимського району.

Залишились батьки, дружина та двоє дітей, — син і донька.

Нагороди та вшанування

Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].

3 серпня 2016 року у Кодимі відкрили меморіальну дошку на честь загиблих на війні випускників Кодимського професійно-технічного аграрного училища — солдатів 28-ї бригади: Костянтина Ковальчука, Віталія Ткача та Сергія Бедрія[4][5].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ