-
Ткач Віталій Іванович
| Ткач Віталій Іванович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Віта́лій Іва́нович Тка́ч (, с. Вікторівка, Ширяївський район, Одеська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, м. Мар'їнка, Донецька область, Україна) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Біографія
Народився 1976 року в селі Вікторівка Ширяєвського району Одеської області. 1983 року пішов до школи у селі Першотравневе Комінтернівського району (нині — Лиманський район). У 1987 році родина переїхала до села Смолянка Кодимського району. З 5 по 9 клас навчався у Смолянській середній школі. 1992 року вступив на навчання до Кодимського СПТУ № 45, де здобув фах тракториста-машиніста. Повернувшись до Смолянки, протягом кількох років працював на місцевому Колективному сільськогосподарському підприємстві «Світанок», трактористом та помічником комбайнера. Після закриття підприємства працював на різних роботах. У 1994 році одружився.
Під час російської збройної агресії проти України 7 вересня 2014 року був призваний за частковою мобілізацією Кодимським районним військкоматом.
Солдат, стрілець-помічник гранатометника механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону[1] 28-ї окремої механізованої бригади, в/ч А0666, смт Чорноморське, Одеська область.
З 23 вересня 2014 року виконував завдання на території проведення антитерористичної операції у Донецькій області в районі міста Мар'їнка.
Загинув 6 жовтня 2014 року о 22:30 від кульового поранення під час чергування на блокпосту біля Мар'їнки.
13 жовтня з воїном попрощались у Кодимі[2]. Похований на кладовищі села Смолянка Кодимського району.
Залишились батьки, дружина та двоє дітей, — син і донька.
Нагороди та вшанування
Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, за особисту мужність і високий професіонализм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
3 серпня 2016 року у Кодимі відкрили меморіальну дошку на честь загиблих на війні випускників Кодимського професійно-технічного аграрного училища — солдатів 28-ї бригади: Костянтина Ковальчука, Віталія Ткача та Сергія Бедрія[4][5].
Примітки
Джерела
- Ткач Віталій Іванович // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Ткач Віталій Іванович // Український меморіал.
- На Кодимщину знову прийшла сумна звістка // Кодимська РДА, 13 жовтня 2014.
- Біографія Ткача Віталія Івановича. Документи військовослужбовця Збройних сил України, учасника АТО Віталія Ткача: копія довідки та сповіщення про смерть, біографія, спогади. // Документи на сайті Державного архіву Одеської області, Ф. 8302, оп. 1, спр. 9.
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ Сповіщення про смерть, с. 1 (документи на сайті Державного архіву Одеської області)
Сповіщення про смерть, с. 2 (документи на сайті Державного архіву Одеської області) - ↑ В Одеській області попрощались із ще одним героєм війниШаблон:Ref-ru // «Думська», 13 жовтня 2014
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Героїв пам'ятатимуть віками // Кодимська РДА, 3 серпня 2016
- ↑ В місті на півночі Одеської області відкрили меморіальну дошку одразу трьом полеглим на сході України солдатамШаблон:Ref-ru // «Думська», 4 серпня 2016
