-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бурба Василь Васильович

Матеріал з Разом
Версія від 20:52, 17 березня 2023, створена 82.131.25.129 (обговорення) (→‎Військові звання)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василь Бурба
Погон генерал-полковника ЗСУ (2020) гор.svg Генерал-полковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Васи́ль Васи́льович Бурба ( року[1], за іншими даними — 4 червня 1978 року[2]) — генерал-полковник Збройних сил України, начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (2016—2020). Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив Національну академію СБУ за спеціальністю «юрист». 2011 року у званні майора був нагороджений Орденом Богдана Хмельницького III ст. Працював у СБУ[3].

Євромайдан

Під час Євромайдану працював на посаді начальника 2-го управління «К» ГУ СБУ, займався координацією роботи з правоохоронними органами, прокуратурою, міністерством оборони, МНС та судовою гілкою влади[1].

За інформацією деяких українських ЗМІ займався джерелами фінансування Антимайдану[1][4][5]. 24 лютого 2014 року Геннадій Москаль оприлюднив фотокопії частини планів спецоперацій зачистки Євромайдану «Бумеранг» та «Хвиля», у яких вказано, що Бурба був відповідальним за блокування автомобільних доріг на в'їздах до Києва та за цілодобове забезпечення необхідної для проведення операцій кількості нарядів ДСНС із залученням інженерної техніки[6]. Також 26 листопада 2021 року в ході пресконференції Президент України Володимир Зеленський повторив відому з опублікованих документів інформацію, що Бурба «керував блокуванням транспорту на Майдані, коли розганявся Майдан»[7]. Згодом колишній глава Офісу Президента України Андрій Богдан заперечив слова Володимира Зеленського щодо участі Бурби в блокуванні транспорту на Майдані[8]. Згодом сам Бурба заявив, що правоохоронці неодноразово проводили перевірку його дій під час Євромайдану і жодних звинувачень щодо нього не було висунуто[9][10].

Війна на сході України

За даними «Інформаційного спротиву», з лютого 2014 року був призначений виконувачем обов'язків начальника Департаменту контррозвідки СБУ, а в березні це призначення було затверджене офіційно[11][4].

На заклик Валерія Кондратюка перейшов у бойовий підрозділ, сформований Департаментом контррозвідки. За даними «Інформаційного спротиву», цей підрозділ вже 12 березня 2014 року затримав кадрового офіцера ГРУ ГШ ЗСРФ Філатова Романа Борисовича (19.08.1981) в районі дислокації військових частин ЗСУ в Херсонській області. Філатов мав український паспорт на прізвище Євгена Арбузова з Криму. Разом із захопленням Філатова, було ліквідовано й агентурно-розвідувальну групу. Філатова було згодом обміняно на українських активістів і військовослужбовців із Криму, яких утримували російські окупаційні сили. Серед визволених були, зокрема, Юлій Мамчур і Сергій Гайдук. За оцінкою «Інформаційного спротиву», внаслідок цієї операції й ефективної роботи контррозвідки, керівництво РФ було змушене відмовитися від масового застосування агентурних груп на території України[11].

Під час війни на сході України, з травня 2014 брав участь в антитерористичній операції на Сході України, був куратором від Головного управління розвідки Міністерства оборони України[3] Координував роботу всіх оперативних груп контррозвідки СБУ в зоні проведення АТО[11].

Разом з Валерієм Кондратюком у 2015 році перевівся до Головного управління розвідки Міністерства оборони України, пізніше призначений заступником начальника ГУР МОУ[11]. За успішне проведення низки агентурно-розвідувальних операцій у квітні 2016 року нагороджений орденом Богдана Хмельницького II ступеня[11], у серпні присвоєно військове звання генерал-майора.

15 жовтня 2016 року, у віці 38 років, призначений начальником Головного управління розвідки[12][13][14][15]. Змінив на цій посаді Валерія Кондратюка.

2019 року був введений до складу Міжвідомчої комісії з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю[16].

5 серпня 2020 року звільнений з посади начальника ГУР[17]. У грудні 2021 року звільнився з державної служби[18].

Військові звання

Нагороди

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ 1,0 1,1 1,2 https://www.obozrevatel.com/ukr/person/vasilij-burba.htm

  2. ↑ https://projects.liga.net/general-of-shadows/

  3. ↑ 3,0 3,1 https://novynarnia.com/2016/10/24/7-faktiv-pro-vasilya-burbu-novogo-kerivnika-gur-minoboroni-ukrayini/

  4. ↑ 4,0 4,1 https://www.volyn.com.ua/news/60999-khotiv-rozignati-maydan-i-stav-golovnim-viyskovim-rozvidnikom-ukraini-a-sho.html

  5. ↑ https://umoloda.kyiv.ua/number/0/2006/105045

  6. ↑ http://moskal.in.ua/?p=37230

  7. ↑ https://ukranews.com/ua/news/817118-burba-keruvav-blokuvannyam-transportu-pid-chas-rozgonu-yevromajdanu-ta-torguvav-informatsiyeyu

  8. ↑ Колишній глава Офісу президента Андрій Богдан звинуватив президента Володимира Зеленського у неправдивих заявах, озвучених під час пресмарафону «30 запитань президенту України» , suspilne.media
  9. ↑ Бурба заявив, що позиватиметься до Зеленського. У чому справа , suspilne.media
  10. ↑ Ексглава ГУР МО Бурба теж подає до суду на Зеленського після його пресконференції , Ліга. Новини
  11. ↑ 11,0 11,1 11,2 11,3 11,4 11,5 11,6 https://sprotyv.info/news/u-voennoj-razvedki-ukrainy-novyj-nachalnik

  12. ↑ Шаблон:УПУ
  13. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/4662016-20636

  14. ↑ http://www.president.gov.ua/news/prezident-predstaviv-novogo-nachalnika-golovnogo-upravlinnya-38554

  15. ↑ http://ukranews.com/ua/news/456116-prezydent-predstavyv-novogo-golovu-rozvidky-minoborony-vasylya-burbu

  16. ↑ Шаблон:УПУ
  17. ↑ Шаблон:УПУ
  18. ↑ https://24tv.ua/burba-zvilnivsya-viyskovoyi-sluzhbi-zmi-ukrayina-novini_n1821595

  19. ↑ Шаблон:УПУ
  20. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Бурба_Василь_Васильович&oldid=20835