-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Громадський Євгеній Олегович

Матеріал з Разом
Версія від 21:32, 9 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Євгеній Громадський
Громадський Євгеній Олегович
UA-OF1-SLT-GSB-H(2015).png Старший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Євгеній Олегович Громадський ( 2000) — український військовослужбовець, старший лейтенант Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився під час російського вторгнення в Україну 2022 року, Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (2022). Шаблон:External media

Життєпис

Народився 2000 року в місті Чугуєві Харківської області, закінчив там школу. У школі захоплювався туризмом, альпінізмом, брав участь у змаганнях із боїв без правил. Особливо цікавився військовою справою. Представник сьомого покоління військових у родині. Його батько Олег Громадський — почесний громадянин Харкова, полковник у відставці, колишній командир 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади Збройних Сил України, яка однією з перших зайшла на Авдіївську промзону й утримувала її протягом 258 днів. Мати Наталія також служила в АТО[1].

24 лютого 2022 року в перший день масштабного вторгнення Росії до України, полковник Олег Громадський із групою добровольців прибув на допомогу підрозділу, яким командував його син, і протягом дня вони разом тримали оборону на околиці Харкова, під час відходу батько, який намагався на власному джипі евакуювати залишки зброї та боєкомплекту, загинув внаслідок ворожого обстрілу[2].

Військова служба

Лейтенант Євгеній Громадський з першого дня вторгнення Росії до України у складі Нацгвардії захищав північно-східні околиці міста Харкова під обстрілами російської артилерії: Шаблон:Цитата

На чолі взводу, який складався переважно із військовослужбовців строкової служби 24 лютого 2022 року, у перший день повномасштабної війни з російськими окупантами знищив ворожу колону на Окружній біля Харкова[1].

У травні 2022 року дістав осколкове поранення у обличчя, але після лікування повернувся до строю.

Нагорода

  • звання «Герой України» з врученням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3];
  • орден Івана Сірка ІІІ ступеняШаблон:Джерело.

Військові звання

Див. також

Примітки

Джерела


Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub