Громадський Олег В'ячеславович

Олег Громадський Олег В'ячеславович Громадський
ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Оле́г В'ячесла́вович Грома́дський (Шаблон:Н 28 березня 1973, Круподеринці, УРСР — Шаблон:С 24 лютого 2022, Харків, Україна) — український військовик, полковник Збройних сил України, екс-командир 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава». Загинув під час російсько-української війни (2022).

Життєпис

Народився у Круподеринцях, що на Полтавщині (за іншими даними — у Савинцях). Після закінчення школи пробував вступити до десантного училища, однак не пройшов через вади здоров'я. У серпні 1991 року вступив до Саратівського військового училища (нині — Саратівський військовий інститут військ національної гвардії). Незважаючи на те, що після розпаду СРСР опинився на території Росії, бажав служити в Україні та контактував щодо цього з Національною гвардією. 1993 року брав участь у патрулюваннях Москви під час Серпневого путчу.

Під час однієї з відпусток додому отримав припис з'явитися до Харківського училища МВС, що виявилося Інститутом Національної гвардії України. Після інтенсивного курсу навчання отримав звання лейтенанта.

2000 року в складі 6-ї дивізії Нацгвардії, що увійшла до лав 92-ї омбр, перейшов до лав Збройних сил України.

Під час Революції гідності та після її закінчення був членом координаційної ради Харківського Євромайдану.

2014 року став до лав Збройних сил України у складі 16-го окремого мотопіхотного батальйону «Полтава». Очолоював батальйон протягом 2015—2017 років. 2016 року був призначений на посаду радника голови Полтавської ОДА.

Обіймав посаду старшого офіцера групи напрямку центру поточних операцій Об'єднано-оперативного штабу ЗС України. Згодом був звільнений у запас.

У квітні 2021 року разом з добровольцями, волонтерами та патріотичним політикумом заснував «Штаб оборони Харківщини». Метою організації стало формування батальйонів територіальної оборони та мобілізація населення в умовах небезпеки, що насувалася з боку Росії.

Загинув 24 лютого 2022 року, в перший день масштабного вторгнення Росії до України. Громадський разом з побратимам з підрозділу територіальної оборони проїжджав на джипі повз нерозірвані снаряди, коли один з них здетонував і призвів до несумнісних з життям поранень.

Разом з Олегом Громадським воював і його син — лейтенант Євгеній Громадський. 25 березня 2022 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі він одержав звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка».

Відзнаки та нагороди

• Нагрудний знак «Знак пошани»
• Пам'ятний знак «За воїнську доблесть»
• Медаль «За сумлінну службу» I ступеня
• Медаль «За сумлінну службу» II ступеня
• Медаль «За сумлінну службу» III ступеня
• Нагрудний знак «Учасник АТО»
• Медаль «10 років Збройним Силам України»
• Медаль ветеран служби 25 років.
• Нагрудний знак Козацький хрест 1 ступеня.
• Орден За мужність 3 ступеня.
• Нагрудний знак за зразкову службу.
• Нагрудний знак за оборону Авдіївка.
• Нагрудний знак Начальника генерального штабу Головнокомандувача ЗСУ " За доблесну військову службу батьківщині".

Вшанування пам’яті

Наприкінці березня 2023 року Харківська міська влада ініціювала обговорення щодо перейменування у місті вулиці Броненосця Потьомкін на вулицю Олега Громадського

13 червня 2023 року у місті Харків вулицю Броненосця «Потьомкін» перейменували на вулицю Олега Громадського.

Див. також

• Громадський Євгеній Олегович

Посилання

• Шульман О., Коваленко, С. Полковник Олег Громадський разом із сином прийняв перший бій і захистив Харків // АрміяInform. — 2022. — 17 вересня.

https://2day.kh.ua/ua/kharkow/pid-chas-oborony-kharkova-zahynuv-oleh-hromadskyy

https://ukrainenews.fakty.ua/397425-v-harkove-pogib-legendarnyj-kombat-kakim-byl-oleg-gromadskij

Інтерв'ю

https://www.armyfm.com.ua/oleg-gromadskij-pro-navchannja-v-radjanskomu-sojuzі-ta-bojovij-dosvіd-na-vіjnі/

Шаблон:Учасники РУВ