Сусак-Арехта Андріана Іванівна

Сусак-Арехта Андріана Іванівна
Молодший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Сусак-Арехта Андріана Іванівна ( 9 грудня 1987, с. Вербовець, Косівський район, Івано-Франківщина) — українська військовослужбовиця; учасниця російсько-української війни з 2014 року; молодша сержантка запасу Збройних сил України; голова Жіночого ветеранського руху.

Нагороджена орденом «За мужність» III ступеня (2019) та орденом «Народний Герой України». Псевдо — «Малиш».

Життєпис

Народилася 9 грудня 1987 року в селі Вербовець Косівського району Івано-Франківщини. Бабуся Андріани відбула заслання в Сибіру, оскільки її брат був вояком УПА. Андріана закінчила Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «перекладач з англійської». Працювала перекладачкою у фармацевтичній компанії.

2013—2014 років брала активну участь у Революції гідності. У травні 2014 року записалася доброволицею в батальйоні «Айдар». Входила до складу штурмової групи, за званням – молодша сержантка. Офіційно обіймала посаду «начальниці швейного цеху з ремонту та пошиву речового майна». Брала участь у боях за Луганський аеропорт та боях за Щастя.

2015 року, на п'ятому місяці вагітності, разом зі своїм чоловіком Максимом звільнилася з «Айдару», народила сина, і наприкінці 2016 року подружжя переїхало до Києва.

2015 року брала активну участь в адвокаційному громадському проєкті «Невидимий Батальйон», 2017 року знялася у фільмі «Невидимий Батальйон». 2019 року — співзасновниця Жіночого ветеранського руху, в організації відповідала за напрямок дипломатії, займалася питаннями постачання зброї зі США до України. Отримала стипендію ім. Богдана Радченка та 2020 року закінчила Києво-Могилянську академію як магістр із публічного управління та адміністрування.

2 грудня 2022 року стало відомо, що Андріана отримала важке поранення.

Родина

Чоловік — Максим Арехта, професійний військовий з підрозділу Сил спеціальних операцій. Познайомилися на фронті, коли служили в батальйоні «Айдар», почалися зустрічатися після боїв під Металістом та боїв за Щастя. 2015 року Андріана народила сина Макара.

Нагороди

• Орден «За мужність» III ступеня (2019)
• Орден «Народний Герой України»

Посилання

https://gazeta.ua/articles/people-and-things-journal/_na-chetvertomu-misyaci-vagitnosti-viyihala-na-bojovu-operaciyu-pid-chas-obstrilu-vidchula-pershij-poshtovh-sina/856001

https://novynarnia.com/2020/07/31/andriana-susak/

https://zn.ua/ukr/personalities/shturmovik-andriana-susak-ya-prosto-nadila-balaklavu-i-pishla-zvilnyati-misto-schastya-253527_.html

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали