-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Верещук Ірина Андріївна

Матеріал з Разом
Версія від 18:44, 13 грудня 2022, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Лідер Шаблон:Депутат

Іри́на Андрі́ївна Верещу́к (Шаблон:Н 30 листопада 1979, м. Рава-Руська) — українська політична діячка, віцепрем'єр-міністерка — міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з 4 листопада 2021[1]. Народна депутатка України IX скликання від партії Слуга народу (29 серпня 2019 — 4 листопада 2021)[2][3]. Голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Представляла Уряд у ВРУ з 4 вересня[4] до 15 листопада 2019-го[5], міським головою Рави-Руської (2010—2015). Кандидатка на посаду міського голови Києва від партії «Слуга народу» на місцевих виборах 2020 року[6].

Біографія

Ранні роки та освіта

Шаблон:Додаткові джерела Народилася 30 листопада 1979 року в Рава-Руська, Львівська область.[7] 1997 закінчила Рава-Руську середню школу з золотою медаллю.

З 1997 до 2002 навчалася у Військовому інституті при Львівській політехніці, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Міжнародна інформація» (спеціаліст з міжнародної інформації, референт-перекладач, офіцер військового управління тактичного рівня).

2002—2006 навчалася на правничому факультеті Львівського університету ім. Франка за спеціальністю «правознавство».

З 2008 до 2010 рр. — слухачка Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. За результатами навчання влітку 2009 року проходила стажування у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, після чого була внесена у кадровий резерв працівників КМУ, нагороджена Подякою та Почесною грамотою КМУ.

З 2011 року навчалася в аспірантурі Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчила з відзнакою.

11 листопада 2015 р. захистила дисертацію на тему: «Організаційно-правовий механізм удосконалення адміністративно-територіального устрою України» (за прикладом проведення реформ у Польщі) та отримала ступінь кандидата наук з державного управління.

У 2015—2016 рр. — стипендіатка Польсько-американського фонду Свободи за програмою ім. Лейна Кіркланда. Під час стажування продовжувала дослідження досвіду реформ децентралізації у Польщі. Успішно захистила дипломну роботу в Центрі Східноєвропейських студій Варшавського університету на тему: «Участь громадян в здійсненні представницької влади в Польщі. Рекомендації для України» та отримала диплом із відзнакою.

У липні 2016 р. здобула диплом Національної школи державного управління ().

Родина

Одружена вдруге[8] (другий чоловік очолював львівський спецпідрозділ СБУ «Альфа» і, за словами Верещук, «у вільний від роботи час» силовими засобами допомагав дружині опанувати криміногенну ситуацію в Раві-Руській[9]). Син Олег від першого шлюбу — студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Сікорського»[10]

Діяльність

Адміністративна робота

Після закінчення військового інституту 5 років проходила службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України. З травня 2007 до червня 2008 року працювала юристкою Рава-Руської міської ради.

З червня до жовтня 2010 року — заступниця голови Жовківської РДА з гуманітарних питань та зовнішньої політики.

31 жовтня 2010 року обрана міським головою Рави-Руської від партії Сильна Україна (належала олігарху Сергію Тігіпку, через 2 роки влилась у Партію регіонів[11]), при цьому Верещук у партію не входила.[12] За підсумками виборів, ЗМІ називали її наймолодшою жінкою, головою міста в Україні (30 повних років)[13][14][15], проте на тих же виборах мером Нетішина стала 29-річна Ольга Омельчук[16][17].

На посаді міського голови Рави-Руської Ірина Верещук заявляла про необхідність децентралізації влади, проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні, передачі податків місцевим громадам[18]. Зокрема, місцеве самоврядування в Україні в тому вигляді, яким воно було на початок 2013 року, назвала «місцевим самоврятуванням»[19].

Виступала за надання прикордонним населеним пунктам спеціального статусу, який сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів шляхом збору податків за перетин автомобілями, які перетинають кордон, таких міст, сіл та селищ[19].

Як міський голова прикордонного містечка здійснювала міжнародну співпрацю, зокрема, з польським містом Томашовим-Любельським[20], гміною Любичі Королівської, гміною Телятина. За час її перебування на посаді у Раві-Руській реалізовано низку проєктів із залученням коштів ЄС, зокрема, із забезпеченням теплопостачання навчальних закладів містаШаблон:ЯкіШаблон:Джерело. Разом з війтом гміни Любичі-Крулєвська (Польща) у листопаді 2013 року ініціювала створення пішо-велосипедного переходу у пункті пропуску «Рава-Руська — Гребенне»[21].

Неодноразово підтримувала громаду міста у відстоюванні інтересів[22]. Зокрема, разом з працівниками місцевих шпалопросочувального, спиртового заводів та лісгоспу протестувала проти зміни керівництва підприємств без погодження з колективом[22].

Після оголошення урядом Азарова—Януковича відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, наступного дня, від імені громади Рави-Руської, звернулася до Європейського Союзу із закликом підписати Угоду про асоціацію окремо з Равою-Руською[23][24].

У травні 2014 року записала відеозвернення до матерів Росії із закликом не допустити війни[25].

Балотувалась у Верховну Раду України VIII скликання як самовисуванка на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року у окрузі № 122, але програла Володимиру Парасюку, зайнявши 6-е місце з підтримкою 4,46 %[26].

17 лютого 2015 року подала у відставку з посади міського голови Рави-Руської «через постійний тиск і звинувачення псевдопатріотів»[27]. Напередодні цієї події народний депутат Володимир Парасюк звинуватив очільницю Рави-Руської у корупції та систематичному прогулюванні роботи, натомість Ірина Верещук пообіцяла довести безпідставність звинувачень у суді[28]. Станом на 2020 рік, судового позову від Верещук так і не було, а звернення до Генпрокуратури від Парасюка не мали результатів[29].

Після відставки

У квітні 2015 року виступила однією з ініціаторів і організаторів соціальної платформи «Важливий кожен», авторкою пропозицій соціально-орієнтованих реформ, у її складі презентувала програму реформ у різних містах України[30][31].

У лютому 2016 отримала запрошення та взяла участь у Шаблон:Не перекладено з президентом США Бараком Обамою у Вашингтоні[32] (загалом того року у сніданку взяло участь 3500 людей зі 140 країн[33]).

Презентація діяльності Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик в Європарламенті, 7-8 грудня 2016, Брюссель

З квітня 2016 року по лютий 2019 року була президентом Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик[34][35][36]. Мета і стратегія Центру полягає в тому, щоб на сучасній міждисциплінарної науково-гуманітарній основі виявити та сформувати нові консенсусні практики, конструктивні форми та методи взаємовідносин між країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, засновані на діалозі, довірі, злагоді й взаєморозумінні. За словами Верещук центр фінансував підприємець Борис Храновський[37].

З вересня 2017 року — доцент кафедри політології Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Діяльність у Верховній Раді

Зеленський підтримує висування нардепа від партії «Слуга народу» Верещук для участі у виборах мера Києва

Депутатка Верховної Раді IX скликання з 2019 року. Членкиня Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки[38], голова підкомітету з державної безпеки та оборони[39].

З 4 вересня[4] до 15 листопада 2019-го — представниця Уряду у ВРУ[5]. Склала повноваження в листопаді 2019 року. Перед цим Ірина заявляла, що прем'єр-міністр Олексій Гончарук планував звільнити її за критику держбюджету та дій Кабміну[40].

Станом на липень 2020 року подала 31 законопроєкт[41], з яких 6 були прийняті та набули чинності. Також подала 30 поправок до законопроєктів, з них найбільше до закону про оборонні закупівлі. Пропустила 10 засідань, відвідала 105.[42]

16 вересня 2020 року Верещук підтримала проєкт закону[43], котрим пропонувалось дозволити навчання у вишах іноземців та осіб без громадянства іноземною мовою[44].

4 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Верещук Віцепрем'єр-міністром — Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Це рішення підтримало 260 депутатів[1].

6 грудня 2022 року російське слідство попросило московський суд заочно арештувати Ірину Верещук за нібито «порушення територіальної цілісності Росії». Зокрема, ФСБ направила у Лефортівський суд Москви клопотання про заочний арешт Верещук[45]

Участь у виборах мера Києва (2020)

16 липня 2020 року фракція партії «Слуга народу» у ВРУ провела праймеріз серед кандидатів для участі у виборах Київського міського голови, де Верещук перемогла Миколу Тищенка, Олександра Дубінського та інших претендентів, отримавши 87 голосів, у тому числі голос Президента Зеленського[46][47]. Пізніше вона й стала офіційною кандидаткою на посаду мера Києва від партії[47].

Протягом передвиборчої кампанії, кандидатка висловлювалася стосовно будівництва метро на Троєщину: спочатку в інтерв'ю виданню «Хмарочос» називала це «дорогою утопією, на якій наживаються підрядники» і пропонувала замінити швидкісними трамваями[48]. Проте через кілька тижнів змінила думку і стверджувала, що метро таки має бути побудоване[49].

За підрахунками журналістів Bihus.info, станом на вересень, зовнішня передвиборча агітація Слуги Народу була найдорожчою у Києві (16 млн грн), хоча партія відмовилась від державного фінансування. Керівництво партії пообіцяло оприлюднити джерела коштів у звіті НАЗК наступного року.[50]

Зрештою, на виборах мера Києва Верещук посіла 5-те місце після Кличка, Попова, Притули та Кучеренка з результатом 5,44 %[51]. Причинами своєї поразки Верещук назвала низьку оцінку роботи партії «Слуга народу» суспільством, та погану мобілізацію свого електорату[52]. Окрім цього, вона відзначила деструктивні сили всередині своєї команди, зокрема Миколу Тищенка та Аллу Шлапак[53].

Скандали

Одним із 6 помічників, принаймні до початку 2021 року, був Микола Більченко, який працював помічником Віталія Барвіненка, колишнього члена Партії регіонів. Ірина заявила, що не знала про це[54].

У вересні 2019 року заявила, що НАТО не має наміру приймати Україну до своїх лав і тому варто переглянути підхід до відносин з ними[55][56][57]: Шаблон:Цитата У грудні 2019 року у Верховній Раді Максим Бужанський побився з Гео Леросом (тоді ще членом фракції «Слуга народу») через те, що останній в чаті фракції начебто незензурно висловився про Ірину Верещук. Сама ж Верещук була «зворушена і вражена» вчинком Бужанського, який «не терпів, коли над жінкою хтось в такий спосіб намагається вивищитися»[58].

3 лютого 2020 року, в етері телеканалу «НАШ», активно заступалася і виправдовувала депутата від «Слуги народу» Брагара, який напередодні запропонував пенсіонерці з с. Аджамка продати породисту собаку, аби сплатити за комунальні послуги[59].

На початку травня 2020 року закликала до вибачень перед загиблими в Одесі 2014 року, що викликало хвилю обурення[60].

17 жовтня 2020 року, у програмі «В гостях у Дмитра Гордона», погодилась давати інтерв'ю «нашою українською російською мовою»[61].

Резонанс у ЗМІ викликало звинувачення Верещук п'ятого Президента України Петра Порошенка у привітанні Путіна з Днем Росії після початку російської агресії[62], у відповідь на що Порошенко заперечив цей факт і звинуватив Верещук у брехні та поширенні кремлівських фальшивих новин. Верещук пояснила, що інформацію взяла з сайту «24 каналу»[63], де вона була подана зі слів прессекретаря російського президента Пєскова[64].

Майновий стан

На кінець 2018 року Верещук мала у співвласності чотири квартири (дві у Львові, по одній у Броварах та в Раві-Руській)[65][66], чотири земельні ділянки та новий автомобіль Toyota Camry[67]. В Києві проживає в орендованій квартирі.[66]

Була одним із засновників ТОВ «Українська бурштинова біржа»[68][69], очолювала компанію з 15 травня 2017 року до 27 травня 2019 року[70], частка власності в підприємстві станом на 2018 рік складала 22,5 %[66].

Нагороди

Примітки

Посилання

https://detector.media/withoutsection/article/119280/2016-10-02-pro-film-volin-i-ne-tilki/
http://detector.media/infospace/article/119547/2016-10-10-ti-z-ravi-ruskoi/
https://zik.ua/tv/video/141319


Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Уряд Дениса Шмигаля Шаблон:Депутати ВРУ-9 Шаблон:Портали

  1. ↑ 1,0 1,1 https://www.pravda.com.ua/news/2021/11/4/7312806/

  2. ↑ Ірина Верещук пояснила, чому йде у парламент із партією «Слуга народу» zik.ua, 10 червня, 2019 року
  3. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-vereshchuk-kostriichuk-sluha-narodu/31545747.html

  4. ↑ 4,0 4,1 Уряд призначив Ірину Верещук представницею у Парламенті Кабінет Міністрів України (4 вересня 2019)
  5. ↑ 5,0 5,1 https://www.rbc.ua/ukr/news/vereshchuk-slozhila-polnomochiya-predstavitelya-1573816505.html

  6. ↑ «Слуга народу» визначилася з кандидатом у мери Києва
  7. ↑ https://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/17/7259771/

  8. ↑ https://gazeta.ua/articles/opinions-journal/_deyaki-mriyi-ne-zbuvayutsya-schob-ne-bulo-bolyache-irina-veresuk-34-roki-mer-raviruskoyi/567173

  9. ↑ Верещук: Кілька банд чомусь подумали, що можуть керувати в місті. Чоловік приїхав до них із трьома колегами, і я зрозуміла, що таке «Альфа»
  10. ↑ https://gordonua.com/ukr/bulvar/news/vereshchuk-rozpovila-v-jakij-universitet-nadijshov-jiji-17-richnij-sin-1569090.html

  11. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2012/03/17/6960850/
  12. ↑ https://www.chesno.org/politician/23259/

  13. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою gazeta.ua_567173 не вказано текст
  14. ↑ https://vybory.24tv.ua/irina-vereshhuk-biografiya-foto-karera-hto-tse-shho-vidomo_n1379393

  15. ↑ https://glavcom.ua/kyiv/news/vereshchuk-yde-u-meri-kijeva-dosje-ta-guchni-skandali-kandidatki-vid-slugi-narodu-693468.html?1594959143

  16. ↑ http://versii.cv.ua/aktsenti/groshi-miskogo-byudzhetu-tse-koshty-chernivchan-chernivchany-j-mayut-kontrolyuvaty-vytraty-mista/50977.html

  17. ↑ Ймовірно, Верещук таки могла стати наймолодшою після того, як Ольга Омельчук перестала бути міською головою у 2012 році.
  18. ↑ http://galinfo.com.ua/news/131279.html

  19. ↑ 19,0 19,1 http://vgolos.com.ua/news/my_maiemo_ne_mistseve_samovryaduvannya_a_mistseve_samovryatuvannya__mer_ravyruskoi_51181.html

  20. ↑ http://rava.org.ua/?q=node%2F118

  21. ↑ https://galinfo.com.ua/news/ravaruska_ta_lyubychakrulievska_initsiyuyut_stvorennya_pishovelosypednogo_perehodu_u_pp_ravaruska__grebenne_145597.html

  22. ↑ 22,0 22,1 http://gazeta.ua/articles/regions/_akscho-monopartijnist-svobodivska-bude-shiritisya-povstane-sche-odin-majdan-ekspert/551676?mobile=true

  23. ↑ https://zaxid.net/ravaruska_yde_v_vrosoyuz_ne_chekayuchi_vsiyi_ukrayini_n80527
  24. ↑ https://gazeta.ua/articles/politics/_mer-raviruskoyi-prosit-yevroparlament-prijnyati-v-es-svoye-misto/527626

  25. ↑ https://life.pravda.com.ua/society/2014/04/14/163283/

  26. ↑ http://cvk.gov.ua/pls/vnd2014/WP040?PT001F01=910&pf7331=122

  27. ↑ https://zaxid.net/mer_raviruskoyi_irina_vereshhuk_podala_u_vidstavku_n1341077

  28. ↑ https://zaxid.net/mer_raviruskoyi_poprosila_sbu_dati_otsinku_destabilizuyuchim_diyam_nardepa_parasyuka_n1341542

  29. ↑ https://hromadske.ua/posts/kiyiv-chekaye-te-same-sho-kazhut-v-ravi-ruskij-pro-kandidatku-na-misku-golovu-stolici-irinu-vereshuk

  30. ↑ Створено соціальну платформу, яка розробить модель розвитку країни ICTV
  31. ↑ Як реформувати Україну обговорили під час проведення соцплатформи «Важливий кожен» 24 канал, 8 квітня 2015 року
  32. ↑ https://gordonua.com/ukr/news/politics/-vereshchuk-na-molitovnomu-snidanku-u-vashingtoni-ukrajinski-politiki-tak-prostjagajut-ruki-do-neba-shcho-hochetsja-zapitati-a-shcho-zh-vi-v-ukrajini-tak-ne-molites-1504919.html

  33. ↑ https://www.americanguesthouse.com/blog/2016/01/national-prayer-breakfast-2016-2.html

  34. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою opendatabot_40402985 не вказано текст
  35. ↑ Поляки не вважають, що призначення Бальцеровича допоможе Україні, — Верещук День (газета), 5 травня 2016 року
  36. ↑ Чому їм вдалося. Приклад Польщі День (газета), 26 лютого 2016 року
  37. ↑ https://24tv.ua/shho_povyazuye_slugu_narodu_vereshhuk_z_kolishnimi_regionalami_intervyu_z_deputatkoyu_n1227598

  38. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  39. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Комітет з питань національної безпеки не вказано текст
  40. ↑ https://www.obozrevatel.com/ukr/person/irina-vereschuk.htm

  41. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/pt2/reports.dep2?PERSON=21010&SKL=10

  42. ↑ http://www.pravda.com.ua/articles/2020/07/17/7259771/

  43. ↑ Поіменне голосування про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства (№ 3717)
  44. ↑ https://wz.lviv.ua/news/420578-stalo-vidomo-khto-zi-sluh-lvivshchyny-holosuvaly-za-rosiisku

  45. ↑ https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3629110-veresuk-vidreaguvala-na-zvinuvacenna-fsb-u-posaganni-na-teritorialnu-cilisnist-rosii.html

  46. ↑ https://www.dw.com/uk/a-54206917

  47. ↑ 47,0 47,1 https://vybory.rbc.ua/ukr/2020/budet-borotsya-kreslo-mera-kieva-polnyy-spisok-1599739269.html

    Шаблон:Ref-ukШаблон:Ref-ru

  48. ↑ https://hmarochos.kiev.ua/2020/09/02/iryna-vereshhuk-metro-na-troyeshhynu-doroga-utopiya-na-yakij-nazhyvayutsya-pidryadnyky/

  49. ↑ https://hmarochos.kiev.ua/2020/09/23/bilshe-ne-utopiya-iryna-vereshhuk-zminyla-dumku-pro-budivnytstvo-metro-na-troyeshhynu/

  50. ↑ https://bihus.info/slugy-rozvisyly-v-kyyevi-bordiv-na-ponad-16-miljoniv-palchevskyj-vidstav-majzhe-v-4-razy/

  51. ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vm2020/pvm048pt001f01=695pt005f01=0pid102=2pf7691=2rej=0.html

  52. ↑ Верещук про результати місцевих виборів: «Це жовта картка в цілому „Слузі народу“».//LB.ua, 16 листопада 2020
  53. ↑ «Результат очевидний»: Верещук розповіла, як послала на х*й скандального Тищенка. За словами Верещук, Тищенко грав у виборчій кампанії «неконструктивну» роль.//УНІАН, 16.11.20
  54. ↑ https://24tv.ua/shho_povyazuye_slugu_narodu_vereshhuk_z_kolishnimi_regionalami_intervyu_z_deputatkoyu_n1227598

  55. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2019/09/24/7227151/

  56. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою висмикнули з контексту не вказано текст
  57. ↑ https://ua.112.ua/interview/ya-daleka-vid-dumky-shcho-rf-khocha-b-kolys-dozvolyt-nam-vstupyty-do-nato-508408.html

  58. ↑ https://www.bbc.com/ukrainian/news-50669900

  59. ↑ https://nash.live/news/politics/manipuljujuchi-i-tsinichno-breshemo-vereshchuk-zastupilasja-za-brahar-jakij-potrapiv-u-sobachij-skandal.html

  60. ↑ https://www.unian.ua/politics/vibori-mera-kiyeva-shcho-vidomo-pro-irinu-vereshchuk-novini-kiyeva-11077985.html

  61. ↑ Інтерв'ю Ірини Верещук Дмитру Гордону youtube
  62. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2020/07/7/7258416/
  63. ↑ https://hromadske.ua/posts/vereshuk-zvinuvatila-poroshenka-u-privitanni-putina-z-dnem-rosiyi-toj-sprostuvav
  64. ↑ Порошенко привітав Путіна з Днем Росії, — Пєсков, сайт «24 каналу», 12 червня 2014 року
  65. ↑ https://public.nazk.gov.ua/declaration/55845080-959a-4e3c-b4d0-8835ddeb1df7

  66. ↑ 66,0 66,1 66,2 https://declarations.com.ua/declaration/nacp_55845080-959a-4e3c-b4d0-8835ddeb1df7

  67. ↑ https://varianty.lviv.ua/65593-yuna-nardepka-vereshchuk-stala-berehyneiu-piatky-kvartyr

  68. ↑ https://www.5.ua/polityka/to-vy-tezh-v-skhemi-chornovol-vyiavyla-v-lavakh-sluhy-narodu-eksochilnytsiu-ukrainskoi-burshtynovoi-birzhi-197336.html

  69. ↑ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА БУРШТИНОВА БІРЖА» (39030399)
  70. ↑ https://opendatabot.ua/c/39030399

  71. ↑ Шаблон:УПУ
  72. ↑ Шаблон:УПУ
  73. ↑ http://gradleva.com/?info=1069

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Верещук_Ірина_Андріївна&oldid=3192