Притула Сергій Дмитрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Сергі́й Дми́трович Приту́ла (Шаблон:Н Шаблон:Дн, Збараж) — український громадський та політичний діяч, волонтер, телеведучий, актор, продюсер. Амбасадор збірної України з футболу.[1] У 2019 році став членом партії «Голос», від якої у 2019 році балотувався до Верховної Ради України та на посаду міського голови Києва 2020 року[2]; 7 червня 2021 року заявив про свій вихід із партії[3]. У 2022 році команда Притули планує зареєструвати нову політичну партію[4]. Під час вторгнення Росії в Україні повністю присвятив себе волонтерській діяльності для ЗСУ. Був ініціатором проекту зі збору коштів «Народний Байрактар».

18 серпня 2022 року Сергій завдяки всеукраїнському благодійному збору купив для ЗСУ супутник фінської компанії ICEYE.[5]

Життя і кар'єра

Ранні роки

У 1997 році посів друге місце на захисті наукових робіт у Малій академії наук України. Брав участь у чемпіонатах з шахів.[6] Школу закінчив із золотою медаллю. У 1998 році вступив до Тернопільської академії народного господарства. Протягом навчання в академії був учасником низки молодіжних організацій, співзасновник неформальної спілки «Митці» та видавництва «Слина». Паралельно з навчанням грав у КВК, брав участь у конкурсах художньої самодіяльності.[7][8]

1998—2003: радіо

У 1998 році пройшов кастинг на посаду радіоведучого і після тривалої підготовки в січні наступного року з'явився в ефірі «Радіо Тернопіль 106.1 FM» під псевдонімом «Сірий».[9]

З 2000 до 2001 року навчався в Лондоні в одному з коледжів. Згодом, розчарувавшись у навчанні, почав працювати за різними професіями: від будівельника і вантажника до офіціанта та помічника кухаря.[9] Повернувшись до Тернополя, був студентським деканом свого ВНЗ і відновив роботу на «Радіо Тернопіль».[9]

У 2002 році очолив студентський страйк в університеті, захистив диплом і лишився працювати на посаді директора Центру молодіжних ініціатив, навчався в магістратурі. Попри це, активно займався промоакціями, організацією концертів, гастролював з командами КВК Україною.

2004—2009: початок кар'єри на телебаченні

У 2004 році пройшов кастинг на посаду ведучого програми «Було ваше, стало наше» і незабаром з'явився в ефірі телеканалу «Інтер». Отримавши запрошення від столичної радіостанції «Music-радіо», у листопаді 2005 року переїхав до Києва і почав роботу в ефірі.[9] Пропрацював на тій передачі до її закриття 2006 року.

У 2006—2009 роках був резидентом «Comedy Club UA», брав участь у щотижневих телезніманнях.[9] У рамках проєкту Притула створив в'їдливий саркастичний образ «Тернопільський сірий», що різко висловлювався про українських знаменитостей. Паралельно з роботою на Новому каналі, працював над радіопроєктами на радіо: «Вишнева 20-ка» на Люкс FM, і «Файна Юкрайна» на Наше радіо.[10].

У 2007 році одружився та почав вести власну авторську колонку у журналі «Профіль».[11]

З 2008 по 27 травня 2011 року — разом з колегою по Камеді-клаб Олександром Педаном та Ольгою Фреймут вів ранковий ефір Нового каналу, був ведучим телешоу «Підйом».

У 2008—2010 роках був актором, автором і співпродюсером скетч-шоу «Файна Юкрайна» на Новому каналі. Його партнером у шоу був Андрій Молочний. Загалом було відзнято 100 випусків, що стало найкращим показником серед усіх скетч-шоу пострадянського простору.[12]

Ведучий гумористичного шоу «Вар'яти». Проєкт з'явився у 2009 році, перший виступ пройшов 28 травня 2010 року у Тернополі під назвою «Перше україномовне гумор-шоу „Вар'яти“».

2012—2018

У 2012 року Притула став креативним продюсером розважального телешоу «Хто зверху?» та його постійним ведучим.

У лютому 2013 року на телеекранах України з'явилось «Педан-Притула шоу», в якому брав участь Притула зі своїм другом Олександром Педаном.

На концерті «Вар'яти-шоу» в Торонто, 2017

З 2 листопада 2016 року на Новому каналі виходить телеверсія українськомовного розважального шоу «Вар'яти» за участі Притули.

З лютого 2017 року є постійним ведучим українського національного відбору на пісенний конкурс «Євробачення».

Восени 2018 року став ведучим телепроєкту «Нові лідери» на телеканалі ICTV.[13]

20 грудня вийшов український ремейк канадської кінокомедії «Секс і нічого особистого», у якій Притула зіграв Василя, товариша головного героя. Над адаптацію сценарію працював Притула спільно з акторами «Вар'яти-шоу».[14]

2019—2020

У 2019 році Притула став членом команди партії «Голос» та балотувався до Верховної Ради. Навесні 2020 року Притула створив особистий YouTube і Telegram-канали, інші проєкти були поставлені на паузу.[15] У березні він створив обліківку на Patreon, де збирає кошти на закупівлю захисного спорядження для українських медиків.[15] Крім того, він розвиває Facebook та Instagram-сторінки, де має по 1 млн підписників.

Під час парламентських виборів 2019 року Притула балотувався в народні депутати України від партії «Голос» під № 30 у виборчому списку.[16]

З 2020 року працює на «Радіо НВ», щочетверга увечері в прямому ефірі веде програму «Посеред тижня з Сергієм Притулою» з 17 до 19 вечора.

11 серпня 2020 року оголосив про балотування на посаду міського голови Києва від партії «Голос».[17]

19 серпня Притула покинув проєкт «Вар'яти шоу» та акторську кар'єру.[18]

2021

7 червня Притула оголосив про вихід з партії «Голос» через незгоду з рішеннями керівництва партії та голосуваннями однопартійців[19]. Представники партії заявили, що причиною цього рішення є особисті амбіції Сергія, який не зміг стати керівником партії[20].

28 вересня Притула оголосив про створення своєї партії та участь у майбутніх парламентських виборах[21].

2022

З 24 лютого після вторгнення армії Російської Федерацію на територію України Притула відновив своє керування у фонді «Благодійний фонд Сергія Притули», де займався залученням благодійних внесків на озброєння та гуманітарної допомоги постраждалим від війни.

22 червня у день народження Сергія Притули стартував проект Народний Байрактар, з залучення коштів на закупівлю трьох безпілотників Bayraktar TB2. Необхідна сума у розмірі 602,009,910.58 грн була зібрана на вечір 24 червня.[22]

18 серпня Сергієм було оголошено, що гроші, що були зібрані фондом, на купівлю безпілотників, і отримані Україною, на безоплатній основі були направлені на купівлю супутника фінської компанії ICEYE[23]

Фільмографія

Телебачення

Рік Назва Роль Канал Нотатки Шаблон:Comment
2004 —2005 Було ваше, стало наше Грає себе (ведучий) Інтер
2006 —2009 Камеді клаб Україна Тернопільський сірий Інтер
1+1
Новий канал 		Гумористичне шоу
2008 —2011 Підйом Грає себе (ведучий) Новий канал Ранкове шоу
2008 —2010 Файна Юкрайна Різноманітні Головний актор
2012 КабріоЛіто Грає себе (ведучий)
2012 — 2021 Хто зверху? Грає себе (ведучий)
2014 — 2019 Страсті за Ревізором Грає себе (ведучий)
2015 — 2020 Суперінтуїція Грає себе (ведучий)
2015 Телетріумф Грає себе (ведучий) СТБ
2016 — 2021 Вар'яти-шоу Грає себе (ведучий) Новий канал
2017 — 2021 Національний відбір на Євробачення Грає себе (ведучий) Перший
СТБ
2018 Нові лідери Грає себе (ведучий) ICTV
2019 Діти проти зірок Грає себе (ведучий) Новий канал
2021 Де логіка? Грає себе (ведучий) Новий канал

Дубляж

Кіно

Нагороди та номінації

Нагороди й номінації
2014 «Телезірка» Улюблений телеведучий розважальної програми «Хто зверху?» Шаблон:Nom
2015 «Телезірка» Ведучі, якими ви захоплювалися «Хто зверху?» Шаблон:Перемога
2015 «Телетріумф» Ведучий/ведуча розважальної програми «Хто зверху?» Шаблон:Nom
2015 «Телетріумф» Ведучий/ведуча ток-шоу «Пристрасті за Ревізором» Шаблон:Nom
2016 «Телетріумф» Ведучий/ведуча ток-шоу «Пристрасті за Ревізором» Шаблон:Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча ток-шоу «Пристрасті за Ревізором» Шаблон:Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча музичної програми, концерту/церемонії «Національний відбір на Євробачення» Шаблон:Перемога
2018 «Телетріумф» Ведучий/ведуча гумористичної програми/шоу «Вар'яти 2» Шаблон:Перемога

Державні нагороди

  • Орден «За заслуги» II ст. (23 серпня 2022) — за значні заслуги у зміцненні української державності, мужність і самовідданість, виявлені у захисті суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий особистий внесок у розвиток різних сфер суспільного життя, відстоювання національних інтересів нашої держави, сумлінне виконання професійного обов'язку.[27]
  • Орден «За заслуги» III ст. (5 грудня 2019) — за громадянську мужність, вагомий особистий внесок у розвиток волонтерського руху, зміцнення обороноздатності та безпеки Української держави, активну благодійну і гуманістичну діяльність.[28]

Громадська діяльність

Від початку російсько-української війни — активний волонтер, збирає матеріальну допомогу й доставляє її українським військовикам. Разом із телеведучим Геннадієм Попенком не раз відвідував з цією метою прифронтові зони.[29][30]

Щотижня з початку 2014 року Сергій збирає в холі Нового каналу речі (одяг, продукти тощо) для допомоги учасникам ООС. На грошові пожертви Притула купував для військових потреб автомобілі, ліки, безпілотники, прилади нічного бачення та іншу військову оптику.[31][32][33]

Частину грошей, зароблених виступами, Сергій теж витрачає на допомогу армії.[34] В Тернополі Сергій утримує реабілітаційний центр для постраждалих від війни.[35] Притула організовує також збір книжок для дітей, до Дня святого Миколая в грудні 2015 року 100 примірників було надіслано дітям з окупованого Криму[36][37].

У червні Притула записав відеозвернення російською мовою до «ненависників з Росії» та бойовиків щодо БПЛА «Лелека 100», який він купив для ЗСУ за гроші волонтерів. У відео він висміював те, що безпілотник за $10 000 було збито ракетою з зенітно-ракетного комплексу «Оса», що коштувало близько $50 000. Однак, він наголосив, що це були державні кошти Росії, на відміну від волонтерських грошей у випадку «Лелека 100». Відео отримало чималий розголос.[38][39][40][41][42]

Станом на початок 2020 року Сергій передав на потреби армії близько 40 млн грн — як власні кошти, так і пожертви.[43] Крім того, в Тернополі він опікується реабілітаційним центром для ветеранів війни.[44]

За волонтерську діяльність нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня (2019)[45] і недержавним орденом «Народний Герой України» (2016)[46].

У перший день повномасштабного російського вторгнення в Україну з лютого 2022 року Притула разом з командою добровольців відкрив волонтерський штаб у своєму офісі в Києві. Штаб працює як координаційний хаб — такий собі міст між тими, хто приносить допомогу, і тими, хто її потребує. Головна мета — забезпечити передовсім бійців терторіальної оборони та військових ЗСУ, які стоять на позиціях у гарячих точках Києва та Київської області, тримаючи оборону столиці. Оскільки оборона отримує від держави лише зброю, забезпечити бійців формою, бронижелетами, касками, їжею та технікою лягає на плечі волонтерів.

За словами Притули, у перші дні люди приносили у штаб все, що мали вдома: пакети з ліками, одягом і консервами, банки з консервацією, каремати та спальники, біноклі, ліхтарики тощо. Власники великих та малих бізнесів, своєю чергою, привозили великі партії продовольства, засобів гігієни, військового одягу, медикаментів[47].

Також, у березні того ж року Фонд Притули за 3,5 години назбирав 10 мільйонів гривень на новий безпілотник[48].

Майже менше ніж за 3 місяці війни шоумен зібрав 700 мільйонів гривень на армію[49].

22 червня 2022 року від імені БФ Притули оголосив про збір 500 млн грн на три «байрактари» для української армії під назвою «Народний Байрактар»[50][51]. 24 червня збір коштів був зупинений, а сума зібраних коштів склала понад 600 млн грн, чого б вистачило на чотири безпілотники.[52] Турецька компанія, дізнавшись про акцію, вирішила безкоштовно поставити три дрони. На зібрані кошти 18 серпня 2022 року Сергій купив супутник для ЗСУ і річну підписку на мережу супутників фінської компанії ICEYE.[5]

Родина та особисте життя

З першою дружиною Юлією Андрійчук Сергій познайомився у 2007 році в Тернополі, згодом подружжя розлучилось. Сергій виховує з Юлією сина Дмитра ( 2008).[53]

Влітку 2015 року Сергій одружився з Катериною Сопельник із Донецька. 27 липня 2017 народилась донька Соломія.[54] Сестра Катерини, Світлана Вікторівна Сопельник, є дружиною олігарха-регіонала Віталія Хомутинніка.

Сергій займається спортом.[10] Раніше активно займався страйкболом, але покинув хобі, бо вважає, що під час війни така розвага є недоречною.[55]

У Сергія є брат Василь Притула, що займається юридичною діяльністю, під час військового вторгнення Росії на Україну брат брав участь у військових діях.[56]

22 серпня 2019 року теща Притули Лілія Сопельник здійснила наїзд на прибудинковій території, завдавши травм матері з дитиною[57][58]. За словами Притули, на той момент він не знаходився в салоні авто[59][60].

25 травня 2021 року в Сергія Притули та його дружини Катерини Сопельник народилася дочка Стефанія. Це третя дитина Сергія Притули та друга від другого шлюбу[61].

Політична діяльність

Сергій Притула неодноразово брав участь в політичних ток-шоу, зокрема таких як «Люди. Hard Talk» на проросійському телеканалі 112.ua (2015 року) та «Право на владу» на телеканалі «1+1» (2019—2020).[62][63]

В червні 2019 року Притула приєднався до партії «Голос» та був у її списках кандидатів в депутати Верховної Ради України.[64] Він продовжив свою роботу у партії попри те, що на парламентських виборах так і не пройшов нардепом до Верховної Ради. Він і надалі допомагав «Голосу» і був радником щодо багатьох політичних питань.[65]

11 серпня 2020 року на з'їзді партії Притулу обрано кандидатом від партії на пост міського голови Києва.[66]

Цікаві факти

Шаблон:Розділ без джерел

  • Син Сергія Дмитро теж брав участь в його концертах: він готував акторам каву, приносив воду, допомагав на сцені[67]
  • Улюблені фільми: «Пропала Грамота», «Тіні забутих предків», «Кримінальне чтиво».
  • Під час фільмувань Притула не їсть, оскільки вважає, що артист має бути голодним.
  • Під час знімань у програмі «КабріоЛіто» стрибнув зі страховкою з 40-метрового мосту в Запоріжжі.

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:СТБ Шаблон:Вікіцитати Шаблон:Бібліоінформація

  1. ↑ https://ua.korrespondent.net/sport/football/3677696-ambasador-zbirnoi-ukrainy-ya-b-ne-robyv-trahedii-z-porazky-dynamo

  2. ↑ https://suspilne.media/54636-soumen-sergij-pritula-jde-u-meri-kievi-vid-golosu/

  3. ↑ https://konkurent.ua/publication/76168/sergiy-pritula-viyshov-z-golosu-cherez-konflikt-z-kerivnitstvom/

  4. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-prytula-nova-partiia-2022/31646233.html

  5. ↑ 5,0 5,1 Супутник ICEYE: що саме купив Притула і як воно допоможе ЗСУ, ВВС, 19 серпня 2022
  6. ↑ https://superintuitsiya.novy.tv/ua/news/2017/05/04/sergiy-pritula-zigrav-u-shahi-z-9-richnoyu-chempionkoyu-yevropi/

  7. ↑ https://studway.com.ua/sergiy-pritula/

  8. ↑ https://lb.ua/file/person/5039_pritula_sergiy_dmitrovich.html

  9. ↑ 9,0 9,1 9,2 9,3 9,4 Сергій Притула. Ліга: Досьє Шаблон:Ref-ru
  10. ↑ 10,0 10,1 http://novy.tv/ua/host/s-prytula/
  11. ↑ http://bignames.org.ua/ya-tamaduvav-na-vesilli/

  12. ↑ Самченко Валентина. Сергій Притула: «Пачка» російських ведучих на наших екранах — це просто жах // Україна молода, № 131-132, 29.07.2011. — С. 17
  13. ↑ Сергій Притула стане ведучим проекту «Нові лідери» на ICTV // СТБ
  14. ↑ https://24tv.ua/lifestyle/hotilos_zrobiti_komediyu_z_erotichnim_prismakom___pritula_pro_film_seks_i_nichogo_osobistogo_n1079254

  15. ↑ 15,0 15,1 https://www.pravda.com.ua/articles/2020/04/14/7247731/

  16. ↑ https://www.unian.ua/elections/10579248-shoumen-pritula-virishiv-balotuvatisya-u-radu-vid-partiji-vakarchuka-video.html

  17. ↑ https://www.pravda.com.ua/news/2020/08/11/7262553/

  18. ↑ https://lb.ua/news/2020/08/19/464219_sergiy_pritula_zalishaie.html

  19. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/pritula-vyhodit-partii-golos-1623050333.html

  20. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/news/golose-prokommentirovali-namerenie-prituly-1623052920.html

  21. ↑ Притула створює власну партію
  22. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=9sQwq5Rc7-8
  23. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=cOcW6IfsgME
  24. ↑ Мультфільм вийшов у 2012 році, але дублювали його у 2015 році студією «1+1» на замовлення телеканалу «1+1».
  25. ↑ https://film.ua/uk/news/1857

  26. ↑ https://lviv.24tv.ua/hotilos_zrobiti_komediyu_z_erotichnim_prismakom___pritula_pro_film_seks_i_nichogo_osobistogo_n1079254

  27. ↑ Шаблон:УПУ
  28. ↑ https://www.president.gov.ua/documents/8892019-30909

  29. ↑ http://tabloid.pravda.com.ua/photos/53300acb05a3a/
  30. ↑ http://klyuch.com.ua/articles/society/sporyadzhennya-vid-prytuly/
  31. ↑ http://novy.tv/ua/news/2015/06/22/sergij-pritula-svyatkuye-den-narodzhennya/
  32. ↑ https://persha.kr.ua/news/life/187704-sergij-prytula-anonsuvav-zbilkjir-groshej-dlya-kropyvnytskyh-spetspryznachentsiv/

  33. ↑ http://veterano.com.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2259:sergij-pritula-dna-shche-nemae-ale-ukrajintsiv-pidkosilo&catid=30:volonterstvo&Itemid=135

  34. ↑ http://obozrevatel.com/blogs/83740-ukraintsiv-pidkosilo.htm
  35. ↑ https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/pritula-sergiy-foto-biografiya-kandidati-v-meri-kiyeva-novini-ukrajini-50111030.html

  36. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news/27539217.html

  37. ↑ https://zaxid.net/sergiy_pritula_zbiraye_knizhki_dlya_ditey_yaki_zhivut__v_okupovanomu_krimu_n1381978

  38. ↑ https://bigkyiv.com.ua/hto-takyj-sergij-prytula-i-chomu-vin-hoche-staty-merom-kyyeva/

  39. ↑ https://espreso.tv/news/2020/06/03/raketoyu_za_50_tys_zbyly_dron_za_10_tys_prytula_zvernuvsya_rosiyskoyu_do_okupantiv_schodo_bpla_yakyy_vin_kupyv_dlya_zsu

  40. ↑ https://gazeta.ua/articles/donbas/_pritula-zvernuvsya-do-hejteriv-iz-rosiyi-ta-ldnr-video/968413

  41. ↑ https://www.rbc.ua/ukr/styler/pritula-zapisal-krasnorechivoe-obrashchenie-1591205193.html

  42. ↑ https://wz.lviv.ua/news/413880-tak-khto-z-nas-fashyst-todi-prytula-vpravno-pryshchyknuv-khvosta-okupantam-na-donbasi

  43. ↑ https://mediacenter.uzhnu.edu.ua/news/volonter-sergij-prytula-nemaye-nichogo-strashnishogo-nizh-vtratyty-doviru/2020-03-11-40975

  44. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-prytula-shoumen-volonter-mer-vybory-kyiv/30630583.html

  45. ↑ Шаблон:УПУ
  46. ↑ https://detector.media/community/article/117187/2016-07-26-narodnimi-geroyami-ukraini-stali-sergii-pritula-i-dmitro-labutkin-posmertno/

  47. ↑ Від їжі до військової техніки: як Сергій Притула допомагає ЗСУ та ТрО
  48. ↑ Фонд Сергія Притули за 3,5 години назбирав 10 млн гривень на новий безпілотник
  49. ↑ Менше ніж за 3 місяці: Сергій Притула зібрав 700 мільйонів гривень на армію
  50. ↑ prytulafoundation.org
  51. ↑ Шаблон:Citeweb
  52. ↑ https://censor.net/en/news/3350057/peoples_bayraktar_project_by_prytula_raises_money_for_4_drones_instead_of_3

  53. ↑ http://like.te.ua/життя/сергій-притула-й-справді-розлучився-ф/
  54. ↑ http://fakty.ictv.ua/ua/showbiz/20170727-u-prytuly-narodylsya-dochka-pershe-foto-malyatka/
  55. ↑ http://obozrevatel.com/blogs/30761-ya-zrozumiv-chogo-meni-brakue.htm
  56. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=OwgCLmZVUQs
  57. ↑ https://kyiv.24tv.ua/liliya_sopelnik_teshha_prituli_biografiya_vinuvatitsi_dtp_kiyiv_n1196015

  58. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2019/08/23/7224335/

  59. ↑ http://www.pravda.com.ua/news/2019/08/25/7224432/

  60. ↑ https://www.facebook.com/serhiyprytula/posts/2375226472553481

  61. ↑ https://lb.ua/society/2021/05/26/485536_sergiy_pritula_vtretie_stav_batkom.html

  62. ↑ https://ua.112.ua/hard_talk/vidomyi-televeduchyi-serhii-prytula--sohodni-u-tok-shou-liudy-hard-talk-264719.html

  63. ↑ https://goloszmin.org/news/pritula-cya-rada-hvora-potribna-nova-fahova-krov

  64. ↑ https://www.cvk.gov.ua/pls/vnd2019/wp407pt001f01=919pf7201=16604.html

  65. ↑ https://nv.ua/ukr/ukraine/politics/hto-ne-proyshov-u-radu-vibori-2019-novini-ukrajini-50033634.html

  66. ↑ https://www.radiosvoboda.org/a/news-serhiy-prytula/30778039.html

  67. ↑ http://star.korupciya.com/2016/09/28/sin-sergiya-prituli-yak-dvi-krapli-shozhiy-na-svogo-zirkovogo-tatusya-foto/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Притула_Сергій_Дмитрович&oldid=1310