-
Людські втрати у Другій чеченській війні
Друга чеченська війна, що почалася в 1999 році, супроводжувалася великими людськими жертвами серед військовослужбовців федерального угруповання військ, активістів чеченських озброєних формувань та мирних жителів республіки. Незважаючи на те, що про припинення контртерористичної операції в Чечні було офіційно заявлено після взяття Шатоя 29 лютого 2000[1], військові дії тривали і після цієї дати, приводячи до нових жертв.
Втрати федеральних сил
Війна спочатку проводилася під гаслом мінімальних втрат, і до штурму Грозного число втрат було відносно невеликим[2]. Згідно з офіційними даними, з 1 жовтня 1999 по 23 грудня 2002 загальні втрати федеральних сил (всіх силових структур) в Чечні склали 4572 людини вбитими і 15 549 пораненими[3]. Проте, до числа не включені втрати під час бойових дій у Дагестані (серпень—вересень 1999 року), налічували 280 чоловік убитими і 987 пораненими[2] . Після грудня 2002 року у більшості випадків публікувалася лише статистика втрат Міністерства оборони, хоча втрати були й у МВС РФ.
Втрати військовослужбовців Міністерства оборони до вересня 2008 року склали 3684 особи загиблими. Також відомо, що до серпня 2003 року загинуло 1055 військовослужбовців внутрішніх військ, а ФСБ станом на 2002 рік втратила 202 людей убитими.[4] У квітні 2010 року міністр внутрішніх справ Росії Рашид Нургалієв повідомив, що за десять років у Чечні загинули 2178 співробітників органів внутрішніх справ.[5] Таким чином, якщо підсумувати вищезгадані цифри, то підсумкові втрати російських силових відомств (МО, МВС, ФСБ) у Чечні становлять понад 6000 осіб загиблими.
У червні 2010 року головком внутрішніх військ МВС Микола Рогожкін вперше озвучив офіційні цифри втрат російських внутрішніх військ під час першої та другої воєн у Чечні. За його даними, всього за час бойових дій загинуло 2 тисячі 984 особи, ще 9 тисяч отримали поранення.[6]
Нижче наведено відомі дані про безповоротні втрати за роками. Наприклад, 547+12 — це 547 загиблих (бойові та небойові втрати) та 12 зниклих безвісти.
Рік | МО[7] | ВВ МВС[8] |
---|---|---|
1999 | 547+12[9] | |
2000 | 1297+13[9] | |
2001 | 502+2[9] | |
2002 | 463[10] або 485[9] | |
2003 | 263[10] або 299+1[9] | |
2004 | 174[11] або 162[9] | 84[11] або 118[12] |
2005 | 105[11] або 103+4[9] | 47[11] або 48[12] |
2006 | 57[13] | |
2007 | 54[14] | |
2008 | 12 (до червня)[15] | |
2009 |
Поіменні втрати кадрових і не регулярних формувань РФ
- Втрати 3-ї окремої бригади спеціального призначення
- Втрати 45-ї окремої бригади спеціального призначення
- Втрати 31-ї окремої десантно-штурмової бригади
- Втрати 61-ї окремої бригади морської піхоти
- Втрати 104-го десантно-штурмового полку
Втрати чеченських сил
За даними федеральної сторони, на 31 грудня 2000 втрати бойовиків становили більше 10 800 осіб[16]. У липні 2002 року повідомлялося про 13 517 знищених бойовиків[17]. За іншими даними, на початок 2001 року було знищено понад 15 000 бойовиків[18].
Командування бойовиків оцінювало понесені з вересня 1999 по середину квітня 2000 року (період найінтенсивніших бойових дій) втрати в 1300 загиблих і 1500 поранених[19] . В інтерв'ю, даному в 2005 році журналісту Андрію Бабицькому, Шаміль Басаєв заявив про 3600 убитих з боку бойовиків за період 1999—2005 рр.
Втрати мирного населення
За офіційними російськими даними, до лютого 2001 року в ході бойових дій загинуло близько 1000 мирних жителів[20].
У книзі С. В. Рязанцева «Демографічний та міграційний портрет Північного Кавказу» (2003) висловлюється припущення, що втрати мирного населення на той час, швидше за все, не перевищували 5-6 тисяч людей убитими та 1-2 тисячі пораненими[21] .
За оцінкою міжнародної неурядової організації «Міжнародна амністія» (2007), у війні загинуло до 25 тисяч мирних жителів[22].
Примітки
- ↑ Как считали чеченских боевиков Газета «КоммерсантЪ» № 207(3538) от 07.11.2006
- ↑ 2,0 2,1 Валентина Цветкова. «Цена» чеченского конфликта (по материалам отечественной периодической печати) // Известия Российского государственного педагогического университета им. А. И. Герцена, 2008, выпуск 66.
- ↑ Новый спор о потерях в Чечне // BBC, 17 февраля 2003
- ↑ Итоги контртеррористической операции в Чечне — Коммерсантъ, 17 апреля 2009
- ↑ Р.Нургалиев: В Чечне за 10 лет проведено более 15 тыс. спецмероприятийШаблон:Недоступная ссылка Шаблон:V
- ↑
http://vz.ru/society/2010/6/10/409527.html
- ↑ Министерство обороны
- ↑ Внутренние войска Министерства внутренних дел
- ↑ 9,0 9,1 9,2 9,3 9,4 9,5 9,6
http://gzt.ru/society/2006/02/26/113846.html
- ↑ 10,0 10,1
http://www.konflikt.ru/index.php?top=1&status=show1news&news_id=24847&searchword=
- ↑ 11,0 11,1 11,2 11,3
http://www.lenta.ru/news/2006/03/21/numbers/
- ↑ 12,0 12,1
http://www.prime-tass.ru/news/show.asp?id=579323&ct=news
- ↑
http://www.ng.ru/ngregions/2007-07-23/11_poteri.html
- ↑
http://www.wps.ru/ru/pp/military/2008/02/29.html
- ↑
http://www.ng.ru/regions/2008-06-16/7_chechnia.html
- ↑ Г. Трошев. Чеченский дневник окопного генерала. — М.: Вагриус, 2001. — С. 363.
- ↑ В. Яков. Убийственный рекорд
- ↑ Россия и СССР в войнах XX века. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — С. 593.
- ↑
http://www.kommersant.ru/doc.aspx?DocsID=147403
- ↑ Россия и СССР в войнах XX века: Потери Вооружённых Сил / Г. Ф. Кривошеев. — М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2001. — С. 593.
- ↑
http://demoscope.ru/weekly/2005/0211/analit02.php
- ↑ Amnesty International Issues Reports on Disappearances
Див. також
Посилання
- Потери сторон к маю 2000 г. (данные российских военных и боевиков)
- Здесь живут люди. Чечня: Хроника насилия. Байсаев У., Грушкин Д. (сост.) М.: Звенья
- Ч. 1 Июль-декабрь 2000 г. М.: Звенья, 2003, ISBN 5-7870-0077-3
- Ч. 2-3 Январь — июнь 2001 года М.: Звенья, 2006
- Ч. 4 Июль-сентябрь 2001 г. М.: Звенья, 2008, ISBN 5-85405-018-8
- Ч. 5 Октябрь-декабрь 2001 г. М.: Права человека, 2010, ISBN 978-5-7712-0425-3
- Черкасов А. Судьба неизвестна. Жители Чеченской Республики, задержанные представителями федеральных силовых структур в ходе вооружённого конфликта и бесследно исчезнувшие или убитые М. Мемориал, Звенья, 2012 ISBN 7-7870-0110-5