-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Сімонова Ольга Сергіївна

Матеріал з Разом
Версія від 20:25, 7 жовтня 2023, створена Володимир Ходирєв (обговорення | внесок) (Імпортовано 1 версія)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Сімонова
Ольга Сергіївна Сімонова
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці О́льга Сергі́ївна Сімонова (Шаблон:Lang-ru, 12 липня 1988, Челябінськ, РРФСР — Шаблон:Пом 13 вересня 2022, Херсонська область, Україна) — російська та українська спортсменка та військослужбовиця, старший сержант ЗСУ.

Життєпис

Мала фах інженера. З 11 років займалася спортом, основний напрямок — контактні єдиноборства. Майстер спорту та кандидат у майстри з кількох видів спорту, від карате до скелелазіння. Професійно займалася карате. Активно виступала на змаганнях, включаючи чемпіонат Європи.

В кінці осені 2013 року переїхала в Україну. І працювала медиком. А у 2014 році в лютому вирішила брати участь в Революції Гідності у Києві. На початку 2015 року вступила медиком-добровольцем в батальйон спецпризначення «Сєвєр», потім — в батальйон ПСМОП «Золоті ворота». У квітні-вересні 2015 року працювала парамедиком евакуаційної бригади ПДМШ ім. Пирогова у Бахмуті, Луганському та Попасній. З вересня 2015 по березень 2016 року — парамедик полку «Дніпро-1», після чого працювала в Києві.

Восени 2016 року підписала контракт із ЗСУ, проходила службу у 24 ОМБр. 7 березня 2017 року отримала українське громадянство. Сімонова стала першим іноземцем-контрактником ЗСУ, який отримав паспорт громадянина України під час служби[1][2]. Наприкінці 2018 року пройшла підготовку в навчальному центрі «Десна».

Загинула 13 вересня 2022 року в результаті підриву машини на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання на Херсонському напрямку[3][4][5], остання посада — командир БМП[6].

Похована 16 вересня 2022 році в місті Київ на крематорії Байковому кладовищі.

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023 року, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[7]
  • Медаль «Захиснику Вітчизни» (17 червня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[8]
  • Звання «Майстер спорту Росії»

Примітки

Джерела

Дивіться також

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ

  1. ↑ У боях за Україну загинула Ольга Сімонова, яка зреклася російського громадянства. www.unian.ua. 14 вересня 2022.
  2. ↑ Пам'яті Ольги Сімонової — росіянки, яка стала воїном України. censor.net. 14 вересня 2022.
  3. ↑ У Києві віддали шану загиблій росіянці, яка від 2014 року встала на захист України. НикВести. 17 вересня 2022.
  4. ↑ На Херсонщині загинула боєць 24 омбр Ольга Сімонова, яка зреклася громадянства РФ і воювала за Україну. Новинарня. 13 вересня 2022.
  5. ↑ На Херсонщині загинула військовослужбовиця Ольга Сімонова — ТСН. ТСН. 14 вересня 2022.
  6. ↑ Ольга Сімонова. Воїн що відповідав своєму вибору. ПДМШ ім. Миколи Пирогова. 14 вересня 2022.
  7. ↑ Шаблон:УПУ
  8. ↑ Шаблон:УПУ
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Сімонова_Ольга_Сергіївна&oldid=8614