-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Андрющенко Володимир Миколайович

Матеріал з Разом
Версія від 18:17, 2 серпня 2023, створена ua>LxlalexlxlBot (Cat-a-lot: Moving from Category:Люди, на честь яких названі вулиці to Category:Люди, на честь яких названо вулиці за допомогою Cat-a-lot)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Otherpersons

Андрющенко Володимир Миколайович
UA-OR6-SТКSGT-GSB-H(2015).png Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Володи́мир Микола́йович Андрю́щенко ( , м. Дніпро, Дніпропетровська область, Українська РСР — Шаблон:ДС, с-ще Опитне, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, позивний «Прокурор».

Життєвий шлях

Народився 1969 року в місті Дніпро (на той час — Дніпропетровськ). Закінчив середню школу, пройшов строкову військову службу в Радянській армії.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України в лютому 2015 призваний за частковою мобілізацією.

Старший сержант, заступник командира взводу 93-ї окремої механізованої бригади, в/ч А1302, смт Черкаське, Дніпропетровська область. З весни 2015 брав участь в антитерористичній операції. Був командиром взводного опорного пункту в селищі Опитне Ясинуватського району, неподалік Донецького аеропорту.

Бойовий товариш Микола Панченко: «Він був справжнім чоловіком. До нього приїздили радитися і командир роти, і представники інших підрозділів. Володимир, мені здається, народився військовим»[1].

26 квітня 2015 загинув від смертельного поранення під час мінометного обстрілу опорного пункту в Опитному, відбиваючи вогнем з ДШК атаку піхоти противника, що почала просуватись під прикриттям мінометів.

Похований на Західному кладовищі м. Дніпро.

Без Володимира лишилися батьки, дружина, син і донька.

Нагороди

  • Указом Президента України № 9/2016 від 16 січня 2016 року — за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].

Вшанування

  • В грудні 2015 у м. Дніпро в Таромському вул. Фрунзе, на якій жив Володимир, перейменовано на вулицю Сержанта Андрющенка[3].
  • 2 вересня 2016 на початку вулиці Сержанта Андрющенка відкрито пам'ятний знак[4][5].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ac Шаблон:Учасники РУВ

Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub