-

Сьогодні 24 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

ДШК

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Картка зброї

Кулеметна обслуга сержанта Федора Конопльова веде вогонь по літаках, Ленінград, 9 жовтня 1942 р.

12,7-мм ста́нковий кулеме́т Дегтярьова-Шпагіна зразка 1938 року (ДШК, Індекс ГРАУ — 56-П-542, Шаблон:Lang-ru) — радянський великокаліберний кулемет під набій 12,7×108 мм, що був прийнятий на озброєння 26 лютого 1939 постановою Комітету Оборони при РНК СРСР. ДШК системи Дегтярьова В. О. з барабанним приймачем стрічки системи Шпагіна Г. С. встановлювався на універсальному станку системи І. М. Колесникова з відокремлюваним колісним ходом і розкладною триногою. У роки радянсько-німецької війни кулемет ДШК застосовувався піхотними підрозділами для боротьби з повітряними цілями, легкоброньованою технікою противника, його живою силою на великих і середніх дальностях, та як додаткове озброєння танків і САУ.

У 1946 році під позначенням ДШКМ (Шаблон:Lang-ru, Індекс ГРАУ — 56-П-542М) кулемет був прийнятий на озброєння Радянської Армії.

Історія створення

Завдання на створення першого радянського великокаліберного кулемета, призначеного в першу чергу для боротьби з літаками на висотах до 1500 метрів, було видано на той момент уже досвідченому і добре відомому зброяру Дегтярьову в 1929 році. Менше ніж через рік Дегтярьов представив на випробування свій кулемет калібром 12,7 мм, а з 1932 року розпочалось дрібносерійне виробництво кулемета з позначенням ДК (Шаблон:Lang-ru). Загалом ДК повторював за конструкцією ручний кулемет ДП-27 і мав барабанні магазини на 30 патронів, які встановлювалися на кулемет зверху. Недоліки такої схем подачі патронів (громіздкість і велика маса магазинів, низька практична скорострільність) змусили закрити випуск ДК у 1935 році та зайнятися його вдосконаленням. До 1938 року конструктор Шпагін розробив модуль стрічкової подачі патронів для ДК і в 1939 році вдосконалений кулемет був прийнятий на озброєння Червоної Армії з позначенням Шаблон:Lang-ru.

Масовий випуск ДШК розпочатий в 1940—1941 рр. Вони використовувались як зенітні, як зброя для підтримки піхоти, встановлювались на бронетехніку і малі кораблі (в тому числі торпедні катери). За досвідом війни в 1946 році кулемет модернізований (змінена конструкція вузла подачі стрічки, кріплення ствола) і кулемет прийнятий на озброєння з позначенням ДШКМ (Шаблон:Lang-ru).

Бойове застосування

Шаблон:Section-stub

Російсько-українська війна

Кулемети ДШК використовували обидві сторони конфлікту — як українські військові, так і російські терористи[1][2][3].

В грудні 2015 українськими волонтерами була створена великокаліберна снайперська гвинтівка на базі ДШК. При цьому, гвинтівка може бути перетворена назад на кулемет[4].

Українські військові також вдосконалювали кулемет. Інженери спецпідрозділу «Хорт» розробили для нього глушник-полум'ягасник. Українські військові використовують ДШК для оборони блокпостів і опорних пунктів. Пристрій був розроблений в декількох модифікаціях і призначений також для нічних і диверсійних операцій. Звук пострілів не зникає повністю, але сильно змінюється — це може збити противника з пантелику[5].

Оператори

Україна

З початком російської агресії для забезпечення сухопутних підрозділів зі складів «дістали» ДШКМ[6].

Про опанування виробництва кулемета ДШКМ заявили на підприємстві НВК «Техімпекс» та за деякою інформацією навіть поставили партію кулеметів на експорт[6].

А влітку 2021 року про налагодження виробництва кулеметів ДШКМ заявив завод «Маяк». 1 липня 2021 року відбулась презентація кулеметів у дії для делегації однієї з африканських країн[6].

На початку грудня 2021 року стало відомо, що катери Ocea FPB 98 Державної прикордонної служби України отримають кормовий кулемет типу ДШКМ[7].

Також відомо про використання модифікованих «ручних» варіантів, відомих під умовною назвою «ДШКМ-ТК» (тактичний комплект), що стріляють із двоноги: для цього кулемети оснащуються двоногою, прикладом, масивним дульним гальмом для зменшення відбою та модифікованим УСМ. За словами військових, ці модернізації виправляють деякі недоліки станкових ДШК, а саме значну вагу та низьку стабільність при стрільбі навіть короткими чергами.[6][8][9][10]

Галерея

  • DShKM-TK firing 2.jpg

    Ведення вогню із ДШКМ-ТК

  • ДШКМ-ТК в 22 ОМПБ

Див. також

Примітки

Шаблон:Примітки

Література

  • Шаблон:Cite book
  • Руководство службы к 12,7 мм станковому пулемёту ДШК обр. 1938 года

Посилання

http://mil.in.ua/intervyu-z-dmytrom-borcovym-konstruktorom-modernizaciyi-dshkm-tk/

Відео


Шаблон:-Шаблон:Стрілецька зброя СРСР Шаблон:Піхотна зброя ДРВ-НФВПВ Шаблон:Піхотна зброя ЗС РФ Шаблон:Піхотна зброя ЗСУ-НГУ Шаблон:Нк Шаблон:Firearms-stub

  1. ↑ http://www.ostro.org/lugansk/society/news/472378/

  2. ↑ http://uapress.info/uk/news/show/80173

  3. ↑ Шаблон:Cite book
  4. ↑ http://www.milnavigator.com/uk/xarkovskie-volontery-sdelali-iz-dshk-127-mm-snajperskuyu-vintovku/

  5. ↑ http://wartime.org.ua/23805-boyova-korsnyashka-vyskov-umlc-zrobili-glushnik-dlya-dshk-vdeo.html

  6. ↑ 6,0 6,1 6,2 6,3 https://mil.in.ua/uk/news/mayak-lokalizuvav-kulemet-dshkm/

  7. ↑ https://www.ukrmilitary.com/2021/12/ocea-fpb98-guns.html

  8. ↑ https://site.ua/skitalec/15056/

  9. ↑ https://www.youtube.com/watch?v=eWvgRX9MPQc
  10. ↑ https://www.thefirearmblog.com/blog/2017/12/19/ukrainian-modified-dshk-buttstock-picatinny-rail-bipod-ground-role/

Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=ДШК&oldid=7190