-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Єрко В'ячеслав Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
В'ячеслав Єрко
В’ячеслав Володимирович Єрко
UA-OF5-COL-GSB-H(2015).png ПолковникШаблон:Категорія тільки в статтях ( посмертно)
Шаблон:Wikidata/p373

В'ячеслав Володимирович Єрко (19 серпня 1985, м. Київ — 24 лютого 2022, Київська область) — український військовослужбовець, полковник( посмертно), командир авіаційної ескадрильї 40 БрТА, учасник російсько-української війни. Герой України (2022, посмертно).

Біографія

В'ячеслав Єрко народився 19 серпня 1985 року в місті Києві в родині військових. Його дід був льотчиком, учасником війни в Афганістані.

Зростав на Куренівці та Пріорці, навчався у спеціалізованій школі № 2 імені Дмитра Карбишева з поглибленим вивченням предметів природничого циклу (Київ, вулиця Копилівська, 36)[1].

2002 року закінчив Авіакосмічний ліцей Національного авіаційного університету, 2006 — Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба.

Після закінчення навчання познайомився з майбутньою дружиною. Одружилися у 2006 році а у 2007 році народилася донька. Згодом його переїджаєт до Київ там Єрко проходив службу в 40 БрТА. У 2014 році В'ячеслав полетів на схід захищати рідну Україну в зоні АТО. У 2014 році Вячеслав виконував бойові завдання в Донецькому аеропорту він колом аеропорту кружлявся щоб зупинити колону ворога які намагалися знищити деспечірську вежу в аеропорт яка хотіла вбити наших захисників.

У 2014 році за цей героїзм Єруо був нагородженим нагрудним знаком за оборону донецького аеропорту перший льотчик який боронив аеропорт у повітрі і увійшов в історію Кіборгів.

Після оборону Донецького аеропорту він знищував ворогів в містах: Авдіївка, Волноваха, Лебединське та міста в інших зонах АТО.

У 2020 році брав участь у святі день повітряних сил зсу.

2021 — Інститут авіації та протиповітряної оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського.

Старший льотчик, командир авіаційної ланки авіаційної ескадрильї, заступник командира ескадрильї—штурмана авіаційної ескадрильї, командир авіаційної ескадрильї 40-ї бригади тактичної авіації.

24 лютого 2022 року був одним з перших, хто вступив в повітряний бій з російськими військами. У цьому бою, спільними зусиллями українських пілотів було збито п'ять ворожих літаків, десять дронів. Після цього літак Єрка був збитий і він встиг катапультуватися, проте російські солдати одразу ж пошкодили парашут льотчика, а другий не розкрився. Льотчик загинув на місці[2]. В'ячеславу Єрку було 36 років[3]. Ціною свого власного життя він відволікає на себе ворожий удар що падав на житлові будинки але він його відвів від спаленого пункту до лісу.

17 травня 2022 року у щоденному зверненні Президент України Володимир Зеленський повідомив про присвоєння В'ячеславу Єрку звання Героя України посмертно.[4]

Похований 9 квітня 2022 року в м. Васильків на Київщині.

Нагороди

  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (16 травня 2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу[5][4]
  • Орден Богдана Хмельницького III ст. (28 лютого 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[6]
  • Медаль «За військову службу Україні» (30 липня 2020) — за особисту мужність та самовіддані дії, виявлені під час виконання військового обов'язку, високий професіоналізм та з нагоди Дня Повітряних Сил Збройних Сил України[7].
  • Нагрудний знак за оборону Донецького аеропорту.
  • Медаль за 10 років сумлінної служби.
  • Нагрудний знак за досягнення у військовій службі начальника Генерального штаба 2 ступеня.
  • Нагрудний знак за учасника АТО-( 2014).
  • Медаль Ветеран війни.
  • Нагрудний знак за 87 років у ХНУПС.
  • Відзнака Президента України За участь АТО-( 2018).
  • Медаль за 15 років зсу-( 2006).
  • Медаль за 15 років сумлінної служби.

Примітки

Джерела


Шаблон:Особистості російсько-української війни (з 2014) Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub