Івиця Пирич

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Футболіст Івиця Пирич (Шаблон:Lang-hr; Шаблон:Н , Спліт) — колишній хорватський футболіст, півзахисник. Після завершення ігрової кар'єри працює агентом ФІФА. З 2016 року — почесний консул України в Хорватії. З 2018 року — співвласник і президент ФК «Арсенал-Київ».[1]

Життєпис

Вихованець «Хайдука» з рідного міста, де і розпочав професійні виступи, проте вже 1998 року поїхав у Німеччину, де недовго виступав за нижчоліговий «Ульм 1846».

Протягом 19992002 років виступав за «Загреб», з яким у сезоні 2001-02 став чемпіоном Хорватії.

З 2003 року переїхав в Україну, де став виступати за київський «Арсенал». Там він став товаришувати з іншими хорватськими легіонерами в чемпіонаті України — «динамівцями» Єрко Леко і Гораном Сабличем і «шахтарем» Дарійо Срна. З останнім він навіть відкрив у Києві кафе «Спорт-Крепс»[2].

Влітку 2007 року через конфлікт Пиричу заборонили брати участь у професійних матчах[3] і незабаром «каноніри» розірвали контракт з гравцем[4].

На початку 2008 року Івиця повернувся на Батьківщину, де став виступати за «Трогір». 2009 року перейшов у «Спліт», де завершив кар'єру восени 2010 року[5].

Після завершення кар'єри гравця став агентом, відкривши своє агентство в Хорватії Після чого отримав ліцензію агента ФІФА і тісно співпрацює з українським футболом. Саме за допомогою Івиці був проведений трансфер Николи Калинича в «Дніпро»[6]. Є агентом Саші Балича[7].

26 серпня 2016 року став почесним консулом України в Хорватії[8][2].

Досягнення

Сім'я

Одружений, дружина Ведрана, з котрою має трьох дітей: сина Івана (Шаблон:Н 2008), доньок Єлизавету (Шаблон:Н 2014) та Клару (Шаблон:Н 2012)[7].

Благодійність

Піріч допомагає українським солдатам, пораненим під час Російсько-української війни, та дітям, які постраждали внаслідок військових дій.[9]

Влітку 2015 року організував виїзд, для оздоровлення та реабілітації, до Хорватії 300 дітей-переселенців з Донбасу[10].

У 2016 році Івіця Пирич організував реабілітацію 50 українських військовиків та оздоровлення 300 дітей загиблих та поранених бійців АТО[2][11].

Примітки

Посилання

[[]]