-
Андріюк Євген Олександрович
| Андріюк Євген Олександрович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Євге́н Олекса́ндрович Андрію́к — солдат Збройних сил України.
Короткий життєпис
Контрактник, розвідник-радист, 8-й окремий полк спеціального призначення.
На фронті з весни 2014-го, поранений, лікувався в госпіталі, повернувся на передову 21 серпня, у складі розвідувального взводу, проїхали біля Волновахи, відбувся нічний бій, пошкоджено БМП. Проривалися на допомогу 3-у батальйону, що потрапив в оточення. 28 серпня зайняли оборону на блокпостах в Іловайську, під постійним артилерійським обстрілом.
29 серпня 2014-го зник безвісти під Іловайськом при виході з оточення. 29 серпня надіслав смс-повідомлення до батьків: «Будемо прориватися до своїх».
Вдома залишилися батьки. Похований із військовими почестями як тимчасово невстановлений захисник України у Запоріжжі 1 жовтня 2014-го, на Кушугумському цвинтарі разом з іще 53-ма вояками. В квітні 2015-го після встановлення особи за тестом ДНК перепохований у Деражні.
Нагороди та вшанування
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни
- нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (4.6.2015, посмертно)
- в березні 2016 року на фасаді Деражнянського НВК ЗОШ № 2 встановлено меморіальні дошки колишнім учням, які загинули під час виконання службового обов'язку в зоні бойових лій — Ігорю Гейсуну, Євгену Андріюку, Віталію Каракулі та Івану Зубкову