-

Сьогодні 21 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Антонов Вадим Віталійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Однофамільці

Антонов Вадим Віталійович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях резерву
Шаблон:Wikidata/p373

Вади́м Віта́лійович Анто́нов ( — 10.8.2014) — солдат резерву Міністерства внутрішніх справ України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1976 року в місті Житомир. Закінчив 2004-го житомирську ЗОШ № 20; Житомирський автодорожній коледж (2007), 2010 року — Житомирський державний технологічний університет, інженер-механік. Створив родину; виховували доньку. Любив спорт — займався дзюдо. Активний учасник подій Революції Гідності, «Михайлівська» сотня самооборони Євромайдану.

В часі війни — солдат резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України. Загинув 10 серпня 2014 року під Іловайськом в ході зіткнення із терористами при комплексному обстрілі позицій українських військових — прикривав відхід 10-ти побратимів.[1] За слідами на місці бою побратими дійшли висновку, що терористи захопили й потягли до своїх позицій тяжкопораненого Вадима. Тоді ж поранень зазнав Віктор Дегтярьов.

У жовтні 2014-го пошукова група місії «Чорний тюльпан» виявила тіло Вадима — у безіменному похованні біля кладовища в Іловайську — та доставила в Запоріжжя. Ідентифікований за тестами ДНК.

Без Вадима залишились мама Марія Павлівна і батько Віталій Антонови; сестра, дружина Ольга, донька Соня 2008 р.н.[2]

Похований в місті Житомир на Смолянському військовому кладовищі 7 лютого 2015 року з військовими почестями. Житомиряни утворили на майдані живий коридор і встали на коліна.[3]

Нагороди та вшанування

  • Орденом «За мужність» III ступеня (14 серпня 2014, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[4]
  • його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 2, ряд 10, місце 20.
  • нагороджений «Іловайським Хрестом» (посмертно).
  • 3 грудня 2015 року на фасаді Житомирської середньої загальноосвітньої школи № 20 урочисто відкрито меморіальні дошки на честь загиблих випускників, учасника АТО Вадима Антонова та воїна-«афганця» Валерія Лук'яненка.
  • вшановується на щоденному ранковому церемоніалі вшанування захисників України, які загинули за свободу, незалежність і територіальну цілісність нашої держави[5]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub