Артамонов Олексій Олексійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Військовик

Артамо́нов Олексі́й Олексі́йович (  — Шаблон:ДС[1]) — радянський військовий льотчик, учасник Другої світової війни, лейтенант. Герой Радянського Союзу (1942, посмертно).

Біографія

Народився року в селі Шайтанка Пермської губернії (нині Пригородний район Свердловської області) в селянській родині. Росіянин.

Закінчив школу ФЗУ в місті Кунцеве (нині в межах міста Москва). Працював слюсарем на заводі поштова скринька № 15, навчався у кунцевському аероклубі.

У 1939 році призваний до лав РСЧА. Закінчив 1-у Качинську Червонопрапорну військову авіаційну школу пілотів імені О. Ф. М'ясникова.

Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Пілот 168-го винищувального авіаційного полку 45-ї змішаної авіаційної дивізії 18-ї армії Південного фронту лейтенант О. О. Артамонов протягом червня-липня 1941 року здійснив 37 бойових вильотів (супроводження бомбардувальників, розвідка, штурмовка наземних військ ворога). У повітряному бою у складі групи збив бомбардувальник «Юнкерс-88».

30 липня 1941 року, будучи черговим по аеродрому, лейтенант О. О. Артамонов вилетів на перехоплення ворожого літака-розвідника «Хеншель-126». Нагнавши супротивника, кулеметною чергою вивів з ладу повітряного стрільця з екіпажу літака-розвідника. Пілот же намагався втекти за лінію фронту. У черговій атаці пострілами з гармати Артамонов підбив ворожого літака, але той продовжував політ. Витративши увесь боєзапас, лейтенант О. О. Артамонов таранив «Хеншель» і той упав на землю. Під час удару літак Артамонова також отримав серйозні ушкодження, льотчик був поранений і не зміг скористатися парашутом.

Похований у селі Чистопілля Вільшанського району Кіровоградської області[2].

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 27 березня 1942 року лейтенант Артамонов Олексій Олексійович удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (посмертно)[3].

Пам'ять

Ім'ям О. О. Артамонова названо вулицю у районі Філі-Давидкове Західного адміністративного округу Москви[4].

Література

  • Абрамов А. С. Двенадцать таранов. — Свердловск: Средне-Уральское кн. изд., 1970. — с.13-19.
  • Барсуков В. Н. Крылом к крылу. — М.: ДОСААФ, 1981. — с.20.
  • Бессмертные подвиги. — М.: Воениздат, 1980. — с.241.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь. — т.1. — М.: Воениздат, 1987. — с.76.
  • Гнездилов Ф. С. На высотах мужества. — Минск: Беларусь, 1987. — с.35.

Примітки

Шаблон:Примітки

Посилання

Шаблон:Герої Радянського Союзу Шаблон:Бібліоінформація

Шаблон:Портали

  1. ↑ http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=77869906

  2. ↑ http://www.obd-memorial.ru/html/info.htm?id=83760020&page=1

  3. ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1942. — 12 апреля (№ 11 (171)). — С. 1.
  4. ↑ Вулиці Москви: вулиця Артамонова Шаблон:Ref-ru
Отримано з http://xn--80aophh.xn--j1amh/index.php?title=Артамонов_Олексій_Олексійович&oldid=3362