-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Бабюк Віктор Ярославович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бабюк Віктор Ярославович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Ві́ктор Яросла́вович Бабю́к (24 квітня 1984, м. Братськ, Іркутська область, Російська Федерація — 31 липня 2014, м. Шахтарськ, Донецька область — старший солдат 95-ї окремої Житомирської аеромобільної бригади, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1984 року в місті Братськ Іркутської області.[1] З 1985 року проживав з сім'єю в селі Ошихліби Кіцманського району Чернівецької області.

У 1991 році пішов у перший клас Ошихлібської середньої школи. 2000 року закінчив 9 клас та вступив до Чернівецького училища, здобув спеціальність столяра. В 2006 році закінчив Чернівецьке ПТУ № 4 здобувши професію столяр будівельного різьбяра по дереву та берізці і працював на одній із фірм міста Чернівці, що виготовляють меблі, столяром. Після закінчення училища з 23 жовтня 2003 року по 27 травня 2005 року проходив військову службу в м. Дніпропетровськ у 25 аеромобільній десантній бригаді.[2]

Віктор Бабюк був призваний за мобілізацією до лав збройних сил у березні 2014 року.[3] Службу в зоні АТО проходив в м. Слов'янськ, Горлівка, Шахтарськ, де виконував бойові завдання далекомірника та одночасно старшого розвідника.

Загинув під Шахтарськом під час обстрілу терористами.[4] Поховали Віктора Бабюка у с. Ошихліби Кіцманського району.[5]

Залишилися дружина, троє дітей, батьки та семеро братів та сестер.[1]

Нагороди

14 листопада 2014 року за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність III ступеня» (посмертно)[6].

Див. також

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukr-mil-bio-stub