Бабіч Гліб Валерійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Гліб Валерійович Бабіч (2 березня 1969, Миколаїв  — Шаблон:ДС, неподалік від Ізюма, Харківська область[1]) — український поет, автор пісень, блогер, учасник російсько-української війни, співзасновник волонтерської ініціативи «Res_Publica. Брати по зброї», активіст ГО «Справа громад», до 2019 року — прапорщик, командир взводу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, після 24 лютого 2022 року — військовослужбовець Сил територіальної оборони м. Києва.

Життєпис

Народився 2 березня 1969 року у Миколаєві. Його батько — відомий миколаївський кораблебудівник, журналіст та автор низки книг про будівництво радянських авіаносців Валерій Васильович Бабич, мати, Євгенія Валеріївна  — зубний лікар. Навчався у Миколаївській гімназії №2 з вивченням деяких предметів англійською мовою, сьогодні Миколаївській ліцей №2.

Мав позивний «Лєнтяй». Розповідав, що то ще з молодості, мовляв, таким було його творче псевдо  — «Доктор Лєнтяй»[2]. До війни займався бізнесом, писав музику, тексти пісень. У Миколаєві організував студію звукозапису, в якій працював з 12 років, там записувалися не лише українські, а й закордонні музиканти.

У 2014—2019 рр. брав участь у збройному захисті України під час російсько-української війни як фахівець із застосування зенітних самохідних установок ЗСУ-23-4, пройшов шість бойових ротацій, звільнений за станом здоров'я у званні прапорщика. У цей період написав цикл "фронтових" віршів та пісень російської та української мовами, серед яких  — «Крест Дебальцевский» та «Сверчок».

2018-го написав пісню «Подай Зброю», яку виконав гурт Kozak System[3]. Спершу цей твір було запропоновано лідеру гурту «Тартак» Сашку Положинському, але той відповів, що це геть не його стиль, і порадив звернутися до «Kozak System».

У 2014 написав пісню «Мольфар», яку у 2022 теж виконав гурт Kozak System[4].

Загалом для Kozak System Бабіч написав сім пісень, зокрема, «Подай зброю», «Сила і зброя», «Досить сумних пісень», «Свобода наче любов», «Мольфар», «Ті, що тримають небо над Різдвом» та «Не покинь»[5]. Відеокліп на пісню «Не покинь» презентували вже після загибелі Гліба.

Написав понад 500 віршів та пісень[6].

У 2021 видав книжку віршів — «Вірші та пісні»[7].

Бабіч очолював волонтерську ініціативу «Res_Publica. Брати по зброї»[8], активіст ГО «Справа громад».

Загинув 28 липня 2022 року разом із трьома побратимами внаслідок підриву на протитанковій міні автомашини розвідувального комплексу «Локі» неподалік від Ізюма, що на Харківщині[9].

Верховна Рада України вшанувала пам'ять загиблого військового та поета Гліба Бабіча хвилиною мовчання[10].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Портали