Багнюк Олександр Олександрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багнюк Олександр Олександрович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Олекса́ндрович Багню́к ( , Шепетівка — Шаблон:ДС, Старобешеве) — підполковник (посмертно) Збройних сил України.

Життєпис

Народився у місті Шепетівка на Хмельниччині. Згодом сім'я переїхала до міста Іллінці Вінницької області, де закінчив середню школу.

Після закінчення школи вступив до Харківського інституту танкових військ ім. Верховної Ради України, який закінчив у 1998 році.

Заступник командира 3-го механізованого батальйону з озброєння, 72-а окрема механізована бригада м. Біла Церква. Загинув у бою — на передовій, від осколкового поранення, під час танкової атаки терористично-російських сил на командно-спостережний пункт. Бій відбувався в районі Старобешеве — Волноваха.

Похований 16 вересня в Іллінцях, де проживають батьки Олександра.[1][2]

Родина

Вдома залишилися дружина, син та донька, проживають в Білій Церкві.

Нагороди

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (21 жовтня 2014 року, посмертно)[3]

Вшанування пам'яті

  • 14 жовтня 2014 члени виконкому Білоцерківської міської ради підтримали проект рішення про присвоєння звання Почесний громадянин міста Біла Церква Олександру Багнюку.[4]
  • 5 грудня 2014 в Іллінецькому НВК школі-гімназії № 2, де навчався Олександр урочисто відкрито меморіальну дошку на його честь.[5]
  • 30 грудня 2015 в місті Іллінці вулицю, де мешкав Олександр Багнюк, було названо його іменем.[6][7]
  • 6 грудня 2016 в місті Іллінці на початку вулиці, названої на честь Героя, відкрили меморіальну дошку учаснику АТО підполковнику Олександру Багнюку[8]

Примітки

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ