-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Балканський рубіж

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Фільм «Балка́нський рубіж» (Шаблон:Lang-ru; Шаблон:Lang-sr-Cyrl / Шаблон:Lang-sr-Latn) — російсько-сербський бойовик, фільм режисера Андрія Волгіна, сюжет якого частково базується на секретній операції по захопленню летовища Слатина у Косово під час військових дій НАТО проти Югославії. На думку російської сторони, ці події стали найнебезпечнішим загостренням відносин між Росією і Заходом з часів Карибської кризи[1].

Прем'єра фільму у Росії запланована на 21 березня 2019 року, до 20-ї річниці бомбардування у Югославії. Він буде випущений компанією 20th Century Fox[2].

Сюжет

Югославія, 1999 рік. Російська спецгрупа отримує наказ взяти під контроль летовище Слатина у Косово і утримувати його до приходу підкріплення. Але цей стратегічний об'єкт конче важливий албанському польовому командиру і натовським генералам. Група вимушена прийняти нерівний бій з повстанцями UÇK. До летовища поспішають російські війська і сили НАТО. Світ знову близький до великої війни. Але командиру спецгрупи Андрію Шаталову не до політики: у аеропорту серед заручників його кохана дівчина Ясна.

Оцінки

Позитивні

Фільм отримав змішані оцінки кінокритиків, і частина з них була заснована на тих чи інших політичних уподобаннях. Кінокритик і балканіст Дмитро Бавирін оцінив картину позитивно: «на історично передбачуваному та візуально бідному матеріалі було знято гостросюжетний та видовищний жанровий фільм»[3].

Кінокритик Трофименков назвав Балканський рубіж «вищим досягненням вітчизняної кіноіндустрії»[4]

Кінокритик Єгор Москвитін вказує на недоліки фільму: безліч сцен зі слоу-мо та довгий хронометраж, проте вказує на високе промальовування персонажів, відсутність акцентів, а битву за аеропорт наприкінці фільму називає «вершиноб батальної хореографії серед російських бойовиків про сучасну війну.»[5]

Негативні

Британська газета Times у своїй редакційній статті називає фільм спробою переписати історію в руслі російської зовнішньої політики на Балканах, при цьому незначні розбіжності щодо розміщення миротворців у Косово видаються за стратегічну перемогу Росії, режим Мілошевича є безневинною жертвою «агресії НАТО», а геноцид, влаштований сербами, не згадується зовсім. На думку Times, «фільм настільки тенденційний, що переходить усі межі художньої інтерпретації»[6].

Завідувач відділу культури журналу «Огонек» Архангельський у своїй рецензії вказує, що автори фільму проігнорували «всю складність югославського конфлікту», а просто розділили сторони на «чужі погані» та «свої хороші», зробивши метою фільму сюжет «як ми „перемогли НАТО“»[7].

У ролях

Примітки

Посилання

Шаблон:Бібліоінформація

Шаблон:Портали