Баранов Віталій Анатолійович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Нещодавно помер

Баранов Віталій Анатолійович
UA-OF4-LTCOL-GSB-H(2015).png ПідполковникШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Віта́лій Анато́лійович Бара́нов (10 квітня 1967[1], м. Коростишів — 8 жовтня 2023[2], Донеччина, Зона бойових дій[3]) — підполковник Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 10 квітня 1967 року в м. Коростишів Житомирської області, підполковник запасу ЗС України.

В 1984 році поступив до Кам'янець-Подільського вищого військового інженерно-командного училища, яке закінчив в 1988 році.

З 1988 року по 2004 рік проходив службу  в Збройних силах (командир інженерного взводу, роти, батальйону, заступник командира військової частини з озброєння).

У 2004 році звільнений в запас ЗС України.

З 2004 по 2013 рік працював на посадах заступника генерального директора та технічного директора ТОВ «Алекс Транс Груп».

В грудні 2013 року брав участь в подіях на Майдані. Після окупації Криму та вторгнення в Україну російських збройних сил добровільно пішов до ЗС України та став на захист Батьківщини.

У вересні 2014 року був мобілізований до 90-й окремого аеромобільно-десантного батальйону на посаду помічника командира батальйону з оперативного забезпечення. Батальйон виконував бойове завдання в Донецькому аеропорту та околиці Донецька: Опитне, Водяне, Піски.

Віталій Баранов на чолі колони ветеранів 90 ОАеМБ. Марш захисників України, 24 серпня 2019 року

З 22 січня 2015 року очолив командування батальйоном.

25 вересня 2015 року був демобілізований в запас ЗС України. Працює помічником голови громадської організації «Товариство сприяння обороні України».

Віталій Баранов і Андрій Шишук на акції
Ні капітуляції!, 6 жовтня 2019 року

З серпня 2022 року командував 206-м Окремим батальйоном Територіальної Оборони ЗСУ.

Нагороди

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • 10 жовтня 2015 року — орденом Богдана Хмельницького III ступеня.
  • 12 жовтня 2016 року — орденом Богдана Хмельницького II ступеня.

Примітки

Джерела

Посилання

Шаблон:Учасники РУВ