Беспалов Андрій Іванович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Беспалов Андрій Іванович
UA-OF(D)-HOR-GSB-H(2015).png Молодший лейтенантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Андрі́й Іва́нович Беспа́лов (  — Шаблон:ДС) — молодший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1971 року в місті (Челябінськ, РРФСР). Виріс у родині військовослужбовця, 1986 року сім'я переїхала у Кіровоград. Навчався у середніх школах за місцем служби батька; 1988-го закінчив середню школу в Кіровограді. Вступив до військового училища у Калінінграді, перевівся до Кіровоградського машинобудівного коледжу КНТУ, закінчив за фахом «інженерна механіка та машинобудування». Працював у Кіровоградському навчально-науковому педагогічному комплексі, по тому — на керівних посадах у приватних підприємствах. З 2004 мешкав в смт Нове; захоплювався спортивною риболовлею, був суддею на аматорських змаганнях.

У серпні 2014 року мобілізований як доброволець, після навчання в 169-му навчальному центрі направлений до 57-ї бригади. Служив у роті матеріального забезпечення, потім проходив службу у зоні бойових дій в 146-му протитанковому артилерійському дивізіоні 57-ї бригади.

Навесні 2017 року за власним бажанням, перевівся на передову; молодший лейтенант, заступник командира роти вогневої підтримки 17-го батальйону.

16 жовтня 2017-го під час бойового чергування та перевірки постів поблизу селища Невельське зазнав смертельних поранень внаслідок підриву на міні з «розтяжкою».

Похований 19 жовтня 2017 року нa Алеї почесних воїнських поховань Рівнянського кладовища, у Кропивницькому оголошено день жалоби.

Без Андрія лишилися батьки, сестра, цивільна дружина та син 2002 р.н. від першого шлюбу.

Нагороди та вшанування

  • указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ