Биков Олег Володимирович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Биков Олег Володимирович
UA-OR1-REC-GSB-H(2015).png СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Оле́г Володи́мирович Би́ков (  — Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України. Один із «кіборгів».

Життєвий шлях

Закінчив 2005 року Ніжинську гімназію № 3, 2008-го — Київський транспортний коледж, здобув спеціальність електромеханіка. Відслужив в армії протягом 2008—2009 років, у житомирській 95-й аеромобільній бригаді. Протягом 2009—2014 років працював в органах МВС, охоронних службах в Києві. 2013 року здобув вищу освіту, факультет менеджменту київського Славістичного університету.

В серпні 2014-го зголосився добровольцем, розвідник 90-го окремого десантного штурмового батальйону «Житомир», 81-та десантно-штурмова бригада.

У складі батальйону був серед тих останніх, котрі залишали Донецький аеропорт вже після підриву його терористами. Задля виходу вояки 3 дні рили окопи, під обстрілами з «Буратіно» у них кілька разів горів весь одяг.

Загинув 26 лютого 2015-го у бою поблизу аеропорту Донецька під селом Водяне внаслідок обстрілу з танку командно-спостережного пункту батальйону. Російські терористи з артилерії, мінометів і танків обстріляли та штурмували позиції українських сил у районі Опитного, Водяного та Авдіївки. Тоді ж полягли Володимир Гнатюк та Олександр Батенко.

Похований в Ніжині 2 березня 2015-го, у місті оголошено день смутку.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 270/2015 від 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
  • нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
  • в ніжинській гімназії № 3 відкрито меморіальну дошку випускнику Олегу Бикову
  • 28 жовтня 2016-го в Ніжинській гімназії № 3 відбулася презентація книги Людмили Приходько «Серця опалені війною», присвяченої пам'яті випускників гімназії, що загинули в часі російсько-української війни.

Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub