-
Богуш Андрій Васильович
| Богуш Андрій Васильович | |
|---|---|
 СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Андрі́й Васи́льович Бо́гуш (Шаблон:Н 18 березня 1977, м. Чернігів — Шаблон:† 5 вересня 2014, Весела Гора Луганська область) — військовик Збройних сил України, водій-електрик 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України. Загинув у ході війни на сході України, потрапивши у засідку на дорозі Металіст-Щастя.
Життєпис
Народився Андрій Богуш 18 березня 1977 року в місті Чернігові. Закінчив загальноосвітню школу № 5 та профтехучилище за фахом «столяр-краснодеревщик».
Працював на виробництві меблів, очолював меблеве підприємство. Брав активну участь у Революції Гідності. Добровольцем пішов служити у батальйон «Айдар»[1].
Водій-електрик 2-ї роти «Захід» 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
5 вересня 2014 року група «Термінатора» і група «Грізлі», що повернулася з Стукалової Балки, сіли у вантажівку, яка їхала у бік міста Щастя.
У машині було 12 осіб першої групи та одинадцять бійців другої. Після повороту на Цвітні піски, через 1-1,5 км вони під'їхали до блокпосту, поблизу села Весела Гора (Слов'яносербський район), на якому майорів український прапор. Олександр Скиба («Термінатор»), як командир групи, вийшов з машини і підійшов до постового. На питання постового: «Хто такі?» відповів: «Ми — Айдар». Постовий вигукнув «Айдар!» і одночасно весь блокпост відкрив вогонь по машині українських вояків. Після чого поранених українських вояків добивали пострілами[2].
Українські вояки потрапила в засідку вже після оголошення перемир'я[3].
У зв'язку із загибеллю на фронті Андрія Богуша і сержанта Рябого Віталія Вікторовича 12 вересня у Чернігові оголошується день скорботи, на будівлях і спорудах приспущені Державні Прапори України з чорною стрічкою.
Похований Андрій Богуш у Чернігові на цвинтарі Ярцево.
Нагороди
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни ногороджений:
- Орденом «За мужність» ІІІ ступеня[4].
- Нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).