Бойко Валентин Анатолійович

Бойко Валентин Анатолійович
СержантШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Валенти́н Анато́лійович Бо́йко (  — Шаблон:Пом Шаблон:ДС) — сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Закінчив прилуцьку ЗОШ № 3, Чернігівське професійне училище № 5. Працював на міському підприємстві залізничного транспорту, монтер колії.

Мобілізований у березні 2014-го, військовослужбовець мінометної батареї механізованого батальйону, 1-ша окрема гвардійська танкова бригада.

На початку грудня 2014-го мінометна батарея 1-ї танкової бригади була відкомандирована з-під Волновахи до 93-ї механізованої бригади — на той час утримувала позиції в районі села Піски. 8 грудня під час обстрілу в Пісках 152-мм артилерійський снаряд влучив у бліндаж, загинули троє військових — Валентин Бойко, Віктор Лавренчук, В'ячеслав Носенко, ще 6 зазнали поранень.

Похований у Прилуках з військовими почестями.

Лишились дружина, 14-річна донька й 10-річний син.

Нагороди та вшанування

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

• 15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
• нагрудним знаком «За оборону Донецького аеропорту» (посмертно)
• в травні у мікрорайоні Прилук Рокитне біля будівлі школи № 3 відкрито пам'ятну дошку Валентину Бойку.
• 30 листопада 2021 року — Почесна відзнака Чернігівської обласної ради «За мужність і вірність Україні».

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 8 грудня.

Посилання

• Бойко Валентин Анатолійович // Книга пам'яті полеглих за Україну
• Танкісти України