-
Бондар В'ячеслав Іванович
| В'ячеслав Бондар В'ячеслав Іванович Бондар | |
|---|---|
 Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
В'ячеслав Іванович Бондар (позивний «Старий»; 29 липня 1976[1], м. Житомир, Житомирська область — 29 квітня 2022, біля с. Довгеньке, Харківська область[2]) — український військовослужбовець (старший сержант), снайпер 95 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2022, посмертно).
Життєпис
В'ячеслав Бондар народився 29 липня 1976 року в місті Житомирі Житомирської области.
Після закінчення Житомирського ВПУ № 17 працював техніком-технологом верстатного профілю[2].
Від 2015 року в Збройних силах України. Учасник АТО/ООС. Брав участь в боях за Маріуполь та інші населені пункти сходу України. У 2019 році за станом здоров'я пішов на пенсію[2].
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року знову на фронті. Служив у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Загинув 29 квітня 2022 року внаслідок чисельних вогнепальних поранень біля с. Довгеньке на Харківщині[2].
Похований 7 травня 2022 року[1] на військовому цвинтарі у родинному місті[2].
Залишилися батьки, дружина та дві доньки[2].
17 січня 2023 року з'явилася петиція про присвоєння звання Герой України В'ячеславові Бондару[3].
Нагороди
- орден «За мужність» III ступеня (4 липня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
Вшанування пам'яті
Співак Артем Лоік присвятив В'ячеславові та іншим трьом військовослужбовцям пісню «Снайпери»[5].
Примітки
- ↑ 1,0 1,1 У бою з російським агресором загинув Герой В'ячеслав Бондар // Житомир online. — 2022. — 7 травня.
- ↑ 2,0 2,1 2,2 2,3 2,4 2,5 В'ячеслав Бондар // Платформа пам'яті Меморіал.
- ↑
https://petition.president.gov.ua/petition/176736
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:YouTube // Артем Лоік. — 2023. — 20 січня.