-
Бондар Олександр Володимирович
| Олександр Бондар | |
|---|---|
 Старший сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Олекса́ндр Володи́мирович Бо́ндар ( — Шаблон:ДС) — старший сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни. Кіборг.
З життєпису
Народився 2 вересня 1968 року у м. Львові, проживав по вулиці Трильовського.
До Збройних Сил України був призваний за частковою мобілізацією в середині серпня 2014 року. Старший сержант 7-ї роти 3-го батальйону 80 ОАЕМБр. В серпні-листопаді проходив навчання на Яворівському полігоні, а 8 листопада 2014 року, в складі підрозділу, відбув до зони бойових дій — в м. Костянтинівка.
З 5 січня 2015 року — захищав Донецький аеропорт. Востаннє виходив на зв'язок 20 січня 2015 року. За свідченнями побратимів, того дня Олександр пішов розвідати чи є можливість вибратися з терміналу. Знаходився в кінці 1-го «рукава» — біля розбитих автомобілів КамАЗ, після чого — зник.
У Центрі звільнення полонених була оприлюднена інформація, що командир частини у лютому 2015-го повідомляв — мовби Олександр Бондар перебуває у полоні, однак в списках полонених він не значився.
12 травня 2015 року, фрагменти тіла загиблого Героя були забрані з Калінінського моргу м. Донецька. Разом з фрагментами тіла, серед іншого, був ремінь-портупея, на звороті якого був напис «Бондарь». До тіла у донецькому морзі була прикріплена записка «неизвестный мужчина (фрагмент), аэропорт». Вважався зниклим безвісти (№ тіла 557/л).
Був похований у м. Дніпрі, як невідомий, на Краснопільському кладовищі (ділянка №79, поховання № 8363). Його рідні тривалий час не визнавали чоловіка загиблим, вважали, що той перебуває у полоні. В подальшому, фрагменти тіла загиблого були ідентифіковані за експертизою ДНК та на 4 грудня 2021 року сплановано його перепоховання на Алеї Героїв Личаківського кладовища у м. Львові[1].
Нагороди та вшанування
- Указом Президента України № 177/2020 від 12 травня 2020 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 20 січня[3][4].
Примітки
Джерела
- Бондар Олександр Володимирович // Книга пам'яті
- Центр звільнення полонених
- Бої за Донецький аеропорт: зниклі безвісті
- Невідомою залишається доля лише 4 «кіборгів»
- Сихівський райвідділ розшукує зниклого
Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
https://censor.net/ua/photo_news/3302932/4_grudnya_u_lvovi_perepohovayut_tilo_kiborga_80yi_odshbr_oleksandra_bondara_identyfikovanogo_za_dnk
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑
https://www.mil.gov.ua/news/2022/01/20/dzvin-pamyati-prolunav-pyatdesyat-chotiri-razi%E2%80%A6-v-minoboroni-vshanuvali-zagiblih-ukrainskih-zahisnikiv-i-zahisnicz/
- ↑ Шаблон:YouTube