Бут Віктор Анатолійович

Бут Віктор Анатолійович (Шаблон:Н , Душанбе, Таджицька РСР, СРСР) — російський підприємець, бізнесмен, кримінальний торговець зброєю. В 2012 засуджений в США до 25 років ув'язнення за незаконну торгівлю зброєю та підтримку тероризму. Американський суд визнав Віктор Бута винного в кількох пукнтах обвинувачення, в тому числі в змову з метою торгівлі зброї організації "Революційні збройні сили Колумбії", яка визнана американською владою терористичною. Сам Бут знаходився в ув'язненні з 6 березня 2008, свою винну не визнав.

Відомий також як «продавець смерті». Став прототипом персонажу Ніколаса Кейджа у фільмі «Збройовий барон» (Шаблон:Lang-en). Повітряно-транспортне підприємство, що належало Буту мало до 60 літаків повітряного флоту та 1 000 співробітників.

8 грудня 2022 повенувся в Росію після обміну на американську баскетболістку Бріттні Грінер, яка була ув'язнена російською владою за контрабанду наркотиків.

Біографія

Народився 13 січня 1967 в Душанбе. Батько походив з Харківської області і працював механіком. Мати була уроженкою Курманаєвського району Оренбурзької області РСФСР і працювала бухгалтером. У матеріалах розвідувальних служб ПАР та британського Комітету у закордонних справах фігурує як етнічний українець.

Навчався у московському військовому інституті іноземних мов (Шаблон:Lang-ru), згодом у військовій академії. Також має диплом з економіки, володіє шістьма мовами. До 1991 року Бут служив у одному з військово-повітряних підрозділів, до того ж протягом шести років у Мозамбіку, де йшла спровокована СРСР громадянська війна. Він вважається майором КДБ, проте сам Бут свої зв'язки з КДБ заперечує.

Бізнес

Після розпаду СРСР та Варшавського договору Віктор Бут заснував у Москві чартерне повітряно-транспортне підприємство. Відомо, що він продавав та постачав зброю військовим угрупуванням та диктаторським режимам у африканських країнах. У 2001 році постачав зброю до Анголи, Камеруна, Демократичної Республіки Конго, Кенії, Лівії, Республіки Конго, Руанди, Сьєрра-Леоне, Судану та Уганди.

У 2001 та 2004 роках Рада Безпеки ООН наклала резолюції заборони на його підприємства та заморозила його банківські рахунки у різних країнах.

Розшук та арешт

У 2005 році лише Бельгія видала міжнародний ордер на арешт Віктора Бута.

6 березня 2008 року Віктора Бута за поданням прокуратури США та ордером виданим Окружним судом Південного округу Нью-Йорка було заарештовано таїландською поліцією у Бангкоці. У США Віктора Бута звинуватили у незаконному постачанні великих партій зброї, а також у звершенні цілої низки фінансових махінацій. Бут заперечував свою провину й у відкритому листі до російського президента та прем'єр-міністра просив допомоги.

У 2010 році Таїландський суд ухвалив рішення задовольнити прохання США про екстрадицію Бута, але Бут все ще залишався у в'язниці Бангкока, у зв'язку з тим що таїландська влада висунула проти нього нові звинувачення, що потребували нового розслідування.

16 листопада 2010 року влада Таїланду вирішили видати Віктора Бута в США. О 13:30 за місцевим часом літак з Віктором Бутом покинув Таїланд. Уряд Російської Федерації одразу ж заявив, що екстрадиція є незаконною.

У жовтні 2011 року розпочався судовий процес під головуванням судді Шіри А. Щейндлін (Шаблон:Lang-en) Шаблон:Дата рада присяжних визнала Бута винним за всіма статтями обвинувачення.

Шаблон:Дата суддя винесла вирок — 25 років ув'язнення та 15 млн $ штрафу.

У червні 2020 року у статті видання «Reuters» зазначалося, що після висунення звинувачень ветерану морської піхоти США Полу Вілану, Москва вивчає можливість обміну полоненими — Вілана на Бута та пілота Костянтина Ярошенка.

8 грудня 2022 року відбувся обмін Віктора Бута на американську баскетболістку Брітні Грайнер, яка була затримана у РФ за знайдені наркотичні речовини (масло канабісу) в аеропорту. За даними ЗМІ, Бут і Грайнер були помилувані перед обміном; продовжувати відбувати відповідні покарання у своїх країнах вони не повинні.

Після повернення в Росію

9 грудня 2022 року Віктор Бут дав інтерв'ю Марії Бутіній для RT, де заявив, що не думає, що він важливий для російської політики.

10 грудня 2022 року Бут підтримав вторгнення Росії в Україну і припустив, що за наявності можливості та навичок став би добровольцем.

12 грудня 2022 року Леонід Слуцький, голова Ліберально-демократичної партії Росії, заявив, що Віктор отримав членський квиток партії.

З 8 березня по 8 квітня 2023 року в Сант-Петербурзі в Національному музеї мистецтва і фотографії (Галерея на "Мосфільмі") відбулася виставка картин, що були намальовані Бутом під час ув'язнення в американській в'язниці (2008 - 2022). Свою першу виставку під назвою "Берег мій тонкою лінією" Віктор Бут, який вступив до Творчої Спілки художників Росії, представив за підтримки Російського фонду миру.

Особисте життя

З 1992 року одружений з Аллою Володимирівною Бут (у дівоцтві Протасова; народилася 1970 року в Ленінграді). Алла - художник, дизайнер, модельєр, була власницею магазинів одягу в ОАЕ, Німеччині, ПАР і Росії. З майбутньою дружиною Віктор Бут познайомився наприкінці 1980-х років у Мозамбіку, де працював перекладачем з португальської в радянській військовій місії. Для Алли це був другий шлюб. Дочка - Єлизавета (народилася 1994 року в ОАЕ). Старший брат і колишній компаньйон - Сергій Анатолійович Бут продовжує вести законний авіаційний бізнес в Об'єднаних Арабських Еміратах (зокрема, в Шарджі) і Болгарії.

Віктор Бут - вегетаріанець. Він стверджує, що не є прихильником будь-якої релігії, але вважає своїми духовними лідерами Льва Толстого та Івана Ільїна і "поділяє погляди" Ісуса Христа, Будди, Заратустри і Крішни.

Віктор Бут володіє багатьма мовами, зокрема англійською, французькою, португальською, таджицькою, фарсі, дарі, зулу, коса, есперанто, більшу частину з яких він вивчив, перебуваючи в ув'язненні.

Посилання

• Віктор Бут — торговець гладіолусами та смерттю Шаблон:Ref-ru

http://www.echo.msk.ru/guests/4737/

• Біографічна довідка Шаблон:Ref-ru