Біжко Анатолій Вікторович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Біжко Анатолій Вікторович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:External media Шаблон:Однофамільці Анато́лій Ві́кторович Біжко́ ( , смт Верхній Рогачик, Верхньорогачицький район, Херсонська область, Україна — Шаблон:ДС, смт Луганське, Бахмутський район, Донецька область, Україна) — український розвідник, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Біографія

Народився 1995 року в смт Верхній Рогачик на Херсонщині. Був четвертою і наймолодшою дитиною в родині. Коли Анатолію було 10 років, родина переїхала до Нікополя на Дніпропетровщину. З 4-го класу навчався у Нікопольській загальноосвітній школі № 24. Після 9-го класу продовжив навчання у Нікопольському професійному ліцеї № 42, який закінчив у 2013 році за спеціальністю «маляр-штукар».

У жовтні 2013 року вступив на військову службу за контрактом, яку проходив у 74-му окремому розвідувальному батальйоні, в/ч А1035, смт Черкаське, Дніпропетровська область.

З початку російської збройної агресії проти України виконував завдання на території проведення антитерористичної операції. Учасник боїв за Іловайськ та героїчної оборони Донецького аеропорту. У січні 2015-го в аеропорту загинув друг Анатолія розвідник 74 ОРБ Сергій Касьянов, вони товаришували ще з ліцею. Після проходження реабілітації в рамках волонтерського проекту «Творчої Криївки» у Карпатах[1] повернувся на службу, 1 грудня 2016 року переведений у 53-тю бригаду. Планував влітку 2017 року вступати до військового вищого навчального закладу.

Старший солдат, снайпер розвідувального відділення розвідувального взводу 1-ї мотопіхотної роти 43-го окремого мотопіхотного батальйону «Патріот» 53-ї окремої механізованої бригади, в/ч А2026, м. Сєвєродонецьк.

1 травня 2017 року, на «Світлодарській дузі», після 17:00 група українських військових потрапила під потужний обстріл поблизу смт Луганське на крайній до бойовиків позиції. Командир мотопіхотного відділення 3-ї роти молодший сержант Юрій Мальков дістав смертельне поранення, — ворожа куля перебила артерію. Йому на допомогу прийшли троє розвідників батальйону, але потрапили у засідку, почали відстрілюватись. У бою загинули сержант Сергій Смірнов і старший солдат Анатолій Біжко, третій розвідник дістав поранення і повернувся живим. Евакуювати тіла загиблих не вдалось через сильну вогневу протидію противника[2][3]. Передача тіл українській стороні відбулась 6 травня біля м. Щастя, у присутності представників Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ[4][5].

7 травня із трьома загиблими бійцями попрощались у Дніпрі[6][7]. Похований 8 травня на міському кладовищі Нікополя[8].

Мати померла два роки тому, залишились батько Віктор Біжко, сестра та двоє братів.

Нагороди та відзнаки

Вшанування пам'яті

6 квітня 2018 року на фасаді Нікопольського професійного ліцеї № 42 відкрили меморіальну дошку загиблому на війні випускнику Анатолію Біжко[10].

Примітки

Шаблон:Примітки

Джерела

Шаблон:Учасники РУВ

  1. Ми познайомились в базовому таборі 74, потім реабілітаційна поїздка в Карпати з «Творча Криївка»Шаблон:Ref-ru
  2. Троє наших хлопців, рятуючи свого пораненого побратима, героїчно загинули в районі Світлодарської дуги // Міністерство оборони України, 3 травня 2017
  3. У 53-й бригаді підтвердили загибель трьох бійців на Світлодарській дузі 1 травня // «Громадське», 4 травня 2017
  4. Третю добу представники ОРЛО дають обіцянки та постійно змінюють час передачі тіл загиблих // МОУ, 4 травня 2017
  5. Тіла загиблих військових, які ціною власного життя врятували пораненого побратима, повернуто на підконтрольну Україні територію // МОУ, 6 травня 2017
  6. У Дніпрі попрощалися з трьома бійцями Шаблон:Ref-ru // «Лиця», 7 травня 2017
  7. Попрощалися з трьома бійцями АТО, які загинули на Світлодарській дузі // «Gazeta.ua», 8 травня 2017
  8. Нікополь навіки попрощався з героєм. Але: «Ми ще трішечки попрацюємо з цими поганцями». — Анатолій Біжко (відео) // «Місто Нікополь», 8 травня 2017
  9. Шаблон:УПУ
  10. Шаблон:Youtube // Организация Прихист, 9 квітня 2018