Білоус Олександр Севаст'янович

Білоус Олександр Севаст'янович
СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Олекса́ндр Севаст'я́нович Білоу́с (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Короткий життєпис

1988 року закінчив Ставропольське вище військово-авіаційне училище льотчиків та штурманів. Військову службу розпочав як льотчик. У подальшому проходив службу в СБУ, проживав у місті Ковель. Підполковник СБУ у відставці.

З початком російської збройної агресії проти України добровольцем пішов на фронт. Солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар»; псевдо «Льотчик».

5 вересня 2014-го зник безвісти під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці на двох машинах під'їхали до блокпоста — на ньому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, терористи відкрили вогонь. Прострелено бензобак, одна з автівок вибухнула.

Був похований як невідомий під номером № 252 в м. Старобільську Луганської області. Упізнаний за експертизою ДНК серед похованих невідомих Героїв у травні 2015 року. Визнаний загиблим слідчими органами, про що складено відповідну постанову. Остаточно ідентифікацію завершено у 2019 році. 4 вересня 2019 року побратими бійця з Луцька і волонтери, підняли тіло військовослужбовця з місця поховання у Старобільську та відвезли його на батьківщину для перепоховання. 5 вересня похований на кладовищі Луцька у селі Гаразджа, на Алеї почесних поховань.

Залишилися дружина та двоє дітей.

Вшанування

• нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).

Джерела

• Поховання № 255
• Білоус Олександр Севаст'янович
• Підполковник, що став добровольцем: ким був Герой, якого перепоховають у Луцьку