-
Бірюков В'ячеслав Васильович
| Бірюков В'ячеслав Васильович | |
|---|---|
 Головний сержантШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
В'ячесла́в Васи́льович Бірюко́в ( — Шаблон:ДС) — головний сержант 66-ої окремої механізованої бригади, учасник російсько-української війни[1].
Життєпис
Навчався в Житомирській ЗОШ № 33. У 1995—1996 роках навчався в Центрі професійно-технічної освіти м. Житомира, на професію «електромонтер сільської електрифікації та зв'язку»[2]
Вячеслав Бірюков був командиром гармати гаубичного самохідного артилерійського взводу гаубичної самохідної артилерійської батареї першого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону[3].
«Він як і всі українці працював, забезпечував сім'ю. Але розпочалася повномасштабна війна. Він був прекрасною людиною, завжди усміхнений, в хорошому гуморі. Але так склалася доля. Прилетіла ракета в казарму — і він загинув, і багато його побратимів», — розповів Олексій Островський[4].
16 жовтня 2022 року був похоронений в Житомирі, на військовому кладовищі[5]
Нагороди
Указом Президента України № 498/2023 від 23 серпня 2023 року, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня посмертно[6].
12 липня 2023 року родина Бірюкова В'ячеслава отримала відзнаку 66 окремої механізованої бригади[7].
Примітки
Шаблон:Ukraine-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ
- ↑
https://cpto.zt.ua/141-2/vypusknyky/
- ↑
https://zhitomir-online.com/top_news/135204-zhytomyr-poproschavsya-iz-zakhysnykamy.html
- ↑
https://suspilne.media/527071-zaginuli-vid-udaru-po-desni-na-cernigivsini-trom-vijskovosluzbovcam-iz-zitomira-peredali-posmertni-nagorodi/
- ↑
https://suspilne.media/295832-zaginuli-na-hersonsini-ta-cernigivsini-v-zitomiri-poprosalisa-z-troma-zahisnikami-ukraini/
- ↑
https://www.zhitomir.info/news_210257.html
- ↑
https://www.president.gov.ua/documents/4982023-47841
- ↑
https://suspilne.media/527071-zaginuli-vid-udaru-po-desni-na-cernigivsini-trom-vijskovosluzbovcam-iz-zitomira-peredali-posmertni-nagorodi/