Вакаров Василь Дмитрович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Шаблон:Брак посилань


Василь Дмитрович Вакаров (нар. 24 травня 1966, с. Іза, Закарпатська область) — український правник, громадський діяч, який має проросійське спрямування, російський пропагандист із команди Соловйова.

Одружений, батько 4 дітей.

Освіта

З 1973 до 1981 рр. навчався у восьмирічній школі — інтернат м. Виноградова

З 1981 до 1983 у класі з поглибленим вивченням математики Ужгородської школи — інтернат № 2

У 1991 році закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка, отримав кваліфікацію юриста.

Кар'єра

З 1991 до 1994 рр. працював юрисконсультом у Службі добровільної праці та соціального захисту молоді м. Києва.

У 1994—2000 рр. — заступник директора Київського молодіжного центра праці.

З 1996 року — адвокат[1].

У 2000—2008 рр. — заступник директора, директор Української фінансової компанії «Альфа-капітал». Компанією була здійснена реконструкція будинку по вул. Саксаганського, 96 у м. Києві — пам'ятки архітектури[2]

З 2008 до 2010 — депутат Дніпровської районної ради[3] у м. Києві.

У 2008—2009 — радник Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту.

З жовтня 2009 до квітня 2011 працював головним спеціалістом апарату Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики Секретаріату Кабінету Міністрів України. За час роботи провів антикорупційну експертизу 60 проектів нормативно-правових актів.

У 2011—2013 — завідувач сектору з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [4][5]

З жовтня 2013 по червень 2014 — головний спеціаліст відділу з питань антикорупційної політики Адміністрації Президента України[6].

З червня по жовтень 2014 року — завідувач відділу з питань антикорупційної політики, Т.в.о. керівника Головного управління з питань діяльності правоохоронних органів та протидії корупції Адміністрації Президента України[7].

Пішов із Адміністрації на знак не згоди з антикорупційною політикою Президента Порошенка.

Лютий 2015 року — учасник конкурсу на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України.[8]

Червень-грудень 2015 учасник конкурсу з відбору кандидатів на посаду членів національного агентства з питань запобігання корупції.[9]

Жовтень 2015 — травень 2016 заступник керівника громадської спілки ЦЕНТР ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ, організації, яка провела перші антикорупційні (митний та Євро 2012) форуми у м. Львові[10][11][12]

Регалії

Нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ст. Указ Президента України від 24 червня 2004 р. № 5825.[13]

Заслужений юрист України. Указ Президента України від 24 листопада 2008 р. № 1072.[14]

Є фігурантом бази "Миротворець". Проросійський політолог

Маніпулювання суспільно значущою інформацією. Поширення російської пропаганди.

У 2023 році на Вакарова було накладено персональні санкції РНБО.

Був частим гостем телеканалів Медведчука "112" та "Newsone", та телеканалу Мураєва "Наш", також брав участь у російських пропагандистських ток-шоу. Зокрема, Вакаров був в ефірі “Воскресного вечера с Соловьёвым” на каналі "россия-1", де заявив, що не вважає росію агресором.

Активно публікується на проросійському ресурсі "Голос правди", а у своєму телеграм-каналі критикує усі дії української влади та розповсюджує російську пропаганду. https://www.chesno.org/traitor/777/

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-bio-stub Шаблон:Бібліоінформація Шаблон:Rq