-

Сьогодні 22 листопада 2024 року. Як допомогти й отримати допомогу під час війни

Василенко Роман Леонідович

Матеріал з Разом
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Василенко Роман Леонідович
UA-OR2-PVT-GSB-H(2015).png Старший солдатШаблон:Категорія тільки в статтях
Шаблон:Wikidata/p373

Шаблон:Однофамільці Рома́н Леоні́дович Васи́ленко (Шаблон:Н  — Шаблон:С Шаблон:ДС) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1982 року у місті Полтава, закінчив полтавську загальноосвітню школу. Від 1999 року перебував в лавах УНА-УНСО.

Після початку бойових дій на сході України проходив військову підготовку в таборі УНА-УНСО (село Петрик Літинського району, Вінницька область), потім — в Новоград-Волинському. У серпні 2014-го пішов служити в зону бойових дій добровольцем — разом з 13-ма полтавськими добровольцями із організації УНА-УНСО. Продовжив військову службу за контрактом, водій-гранатометник; старший солдат розвідувальної роти УНСО 131-го окремого розвідувального батальйону.

10 лютого 2016 року помер у запорізькому шпиталі від гострої пневмонії, на яку захворів у зоні бойових дій під Маріуполем.

12 лютого 2016-го похований на Алеї Героїв Центрального кладовища Полтави.

Без Романа лишилися мама та молодший брат.

Нагороди та відзнаки

За особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений

  • орденом «За мужність» ІІІ ступеня (11.10.2017, посмертно)[1]
  • відзнака 131-го ОРБ «Хрест розвідника» (посмертно)
  • почесний знак «Маріуполь. Відстояли — Перемогли» (посмертно)
  • відзнака Начальника Генерального Штабу Збройних сил України «Учасник АТО» (посмертно)

Вшанування пам'яті

У квітні 2019 року на фасаді Полтавського професійно-технічного училища № 4, відкрили меморіальну дошку на честь випускника училища Романа Василенка[2].

Примітки

Джерела

Шаблон:Ukr-mil-bio-stub Шаблон:Учасники РУВ