-
Верес Кирило Кирилович
| Кирило Верес | |
|---|---|
 МайорШаблон:Категорія тільки в статтях | |
| Шаблон:Wikidata/p373 |
Шаблон:Однофамільці Кири́ло Кири́лович Ве́рес — майор Збройних сил України, Герой України з врученням ордена «Золота зірка» (4 квітня 2022)[1][2], повний лицар ордена Богдана Хмельницького[3]. Учасник російсько-української війни[4].
Життєпис
Станом на 2015 рік — контррозвідник СБУ[5]. Здійснив затримання — разом з Віктором Ніколюком — російських грушників Єрофєєва і Александрова[6]. Тоді загинув молодший сержант Вадим Пугачов.
Станом на 2016 рік — офіцер 92-ї бригади. Родина проживає в Києві. У березні 2016-го на дружину Ганну і сина вчинено напад.
У середині березня 2022 року в ході повномасштабного російського вторгнення майор Кирило Верес організовував оборону населеного пункту Мар'їнка на Донеччині. Зупинили просування противника на південно-східні околиці міста, знищили два танки та два БМП. Через атаку переважних сил супротивника та для вирівнювання лінії оборони й мінімізації втрат особового складу вирішили відійти на другу лінію оборони.
Наступного дня під його керівництвом розпочався контрнаступ зведених підрозділів механізованих батальйонів на вимушено залишені позиції. Він завершився успіхом, тимчасово втрачені позиції повернули під контроль Збройних сил України[7].
Нагороди та вшанування
- Звання Герой України з врученням ордена «Золота Зірка» (4 квітня 2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[1]
- Орден Богдана Хмельницького I ст. (13 жовтня 2020) — за значний особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[8]
- Орден Богдана Хмельницького II ст. (10 жовтня 2019) — за особисту мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[9]
- Орден Богдана Хмельницького III ст. (10 квітня 2017) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[10]
- Медаль «За військову службу Україні» (23 серпня 2018) — за особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність і самовідданість, виявлені під час бойових дій, високий професіоналізм та зразкове виконання службових обов'язків[11]
- Українська недержавна нагорода орден «Народний Герой України» (13 жовтня 2015)[12]
Примітки
Джерела
Посилання
Шаблон:Герої України Шаблон:Учасники РУВ
- ↑ 1,0 1,1 Шаблон:УПУ
- ↑ Президент України присвоїв звання Герой України 6 Захисникам // mva.gov.ua, 05 квітня 2022 року 08:32
- ↑ Aleksandr Shulman // facebook, 5 квітня 2022 19:01
- ↑
https://zik.ua/news/2016/03/14/bulatov_rozpoviv_podrobytsi_napadu_na_simyu_biytsya_ato_yakyy_vzyav_u_polon_680629
- ↑ Російський диверсант Єрофєєв у лікарні хотів обміняти свою гвинтівку — свідок
- ↑ Суд над Єрофєєвим і АлександровимШаблон:Ref-ru
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня.
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ Шаблон:УПУ
- ↑ 10 церемонія нагородження. 13 жовтня 2015 року. Одеса. Одеський національний академічний театр опери та балету // Сайт Народний Герой України