Вівчарик Руслан Павлович

Руслан Вівчарик; Руслан Павлович Вівчарик
	СолдатШаблон:Категорія тільки в статтях
	Шаблон:Wikidata/p373

Могила Руслана Вівчарика на цвинтарі в родинному селі

Руслан Павлович Вівчарик (23 травня 1973, с. Шманьківчики, Тернопільська область — 12 лютого 2023, біля с. Білогорівка, Донецька область) — український військовослужбовець, солдат 10 ОГШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Кавалер ордена «За мужність» III ступеня (2023, посмертно).

Життєпис

Працював механізатором на місцевій племстанції, а потім у приватному підприємстві.

Мобілізований в перші дні повномасштабного російського вторгнення в Україну 2022 року. Проходив службу в 8-му батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади, де ремонтував військову техніку. На початку 2023 року відбув за ротацією на схід України. Загинув 12 лютого 2023 року при виконанні бойового завдання біля с. Білогорівки на Донеччині.

Похований 17 лютого 2023 року в родинному селі.

Залишилися дружина, дві доньки та троє онуків.

орден «За мужність» III ступеня (9 серпня 2023, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку^[1];
почесний громадянин Заводської громади (31 серпня 2023, посмертно) — за вагомий особистий вклад у становленні української державності та особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України^[2].